Такої ситуації у його житті ще не було.
Воєнком з подивом дивився на молоду жінку, що сиділа навпроти.
– Вибачте, чи можете ви ще раз повторити своє прохання?
– Я хочу, щоб мене визнали дружиною якогось загиблого на СВО чоловіка, – сказала та абсолютно рівним голосом.
– Будь-кого? – поцікавився військком.
– Краще за такого, хто здійснив якийсь подвиг. Ну, там танк підбив чи ще що. Там компенсації більше належать.
– А, то ви через гроші, – здогадався військком.
– Ну так. А через що ще. На фронті ж гинуть неодружені. Ось нехай хоч один з них на користь принесе. А то мені жити зовсім уже нема на що. Ну ще бажано, щоб видний був. Щоб дитині потім фото не соромно було показувати.
– Якій ще дитині, – здивувався військком.
– Моєму, якому ще, – сказала жінка і тут її голос вперше здригнувся. – Він малий ще й батька свого не знає. А тут ми йому папку і зробимо.
Військком задумався. Такої ситуації у його житті ще не було. Але жінка навпроти чимось невловимою була схожа на його дочку. І обличчя таке кругле, і ніс кирпатий… А була, не була. Військком дістав із папки з написом «200» стоси особистих справ.
– Ну давай спробуємо. Ось усі загиблі з нашого району. Від 19 до 50 років.
– Мені б у районі 30 краще сказала жінка. І щоб брюнет був.
Після тривалих пошуків знайшли. Іван Назаров. 28 років. Неодружений. Загинув під Бахмутом. Нагороджений медаллю “За відвагу”. Брюнет.
– Скажеш, що жила з ним у цивільному шлюбі. та що дитина від нього. Напишеш мені заяву. прошу допомогти і таке інше. Я з суддею поговорю, щоб він не докопувався сильно. Стій на своєму весь час.
– Добре, – сказала жінка. – Дякую. Я знала, що світ не без добрих людей. А вам це добро повернеться.
Жінка вийшла з кабінету. А військком раптово згадав, що він цього Назарова й оформляв на фронт. А той іти не хотів. Казав, що є дівчина, що хоче одружуватися, хоче мати дітей.
«Ось і одружили тебе, Ваню, і дитину тобі зробили. Все як ти хотів», – подумав військком і крикнув до приймальні секретарки:
– Наступний!
Дмитро Зотіков, Telegram
Про це Пише ресурс UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97
