Бернар-Анрі Леві – це один із переконаних друзів України у французькій інтелектуальній та політичній еліті. І згадка про політику – це не описка. Філософ, інтелектуал і письменник Леві має вплив на кількох останніх президентів Франції, включаючи чинного главу держави Емманюеля Макрона.
Україну Леві підтримує глибоко, щиро та здавна.
Редактор “ЄвроПравди” Сергій Сидоренко поговорив із ним про історичні рішення Макрона. І це не лише можливий напрямок французьких військових до України. Леві каже, що у Парижі є готовність зняти всі обмеження, зокрема – на удари по російській території.
Далі – основні тези французького філософа, інтелектуала та письменника.
У французькому суспільстві справді є симпатія до України.
Вважаю, що переважна більшість французького суспільства підтримує курс України, підтримує правду.
І хоча Франція загалом проукраїнська, вона не була готова до такого рівня підтримки України, про який заявив Макрон.
А йдеться про те, щоб бути на 100% із Україною, бути готовим до будь-якого варіанту розвитку подій. Відмовитися від американського підходу, коли немає відчуття, що ви союзники у війні, коли ви не дозволяєте Україні використовувати зброю для тих чи інших завдань, коли ви постачаєте зброю ЗСУ лише за умови, що вона не буде спрямована проти військових цілей у Росії.
Макрон вирішив відкинути ці обмеження.
Пояснення президента таке: Франція вважає, що ваша війна є нашою війною. Це спільна війна, бо українці воюють не лише за свою батьківщину, а й за Європу як таку, тому ми, французи, маємо бути готовими до будь-яких варіантів.
Президент Макрон – один із тих, хто зрозумів, що Путін не повинен отримати нічого, і вирішив піти у цьому питанні проти мейнстриму.
Тому що, якщо дати звірові палець, він захоче відкусити руку.
Однією з важливих сторін позиції президента Макрона є те, що завдяки їй багато французів усвідомили реальність.
Саме завдяки його чіткій позиції стався реальний прорив у усвідомленні французів.
У червні ми відбудем європейські вибори. Але президент Франції та його партія вирішили побудувати кампанію навколо тем України та європейської безпеки.
Це небачено!
Я вважаю, що тепер, після заяв Макрона, Росія більше вагатиметься щодо нападу на країни НАТО.
Історія доводить, що це завжди з диктатурами: Росія сильна тоді, коли ми слабкі. Вона настає, коли ми відступаємо. А якщо ми тверді та демонструємо стійкість – диктатори не впевнені у собі.
Хоча, звичайно, Путін не хоче зупинятися в Україні. Він сам неодноразово заявляв про це під час Валдайської конференції.
Є дві фрази, які я не маю сил чути.
Перша фраза – так довго, як потрібно, друга – поступова підтримка.
Радий бачити, що зараз щось зрушило в Європі із цього приводу. Це зробила Франція. Макрон взяв на себе лідерство та змінив правила гри також для інших європейських країн.
Наразі ми бачимо, як інші європейські країни одна за одною приєднуються до позиції Франції.
Те, що зараз відбувається – це і є третя світова війна! Ми в ній, з Росією, з Іраном, з Китаєм, з Північною Кореєю, з Ізраїлем і ХАМАС, який діє за підтримки Путіна, з великим альянсом між радикальним ісламізмом та російським православ'ям.
Джерело: Сергій Сидоренко, «Європейська правда».