В Україну вже надійшли перші літаки F-16. Яке у них озброєння, які цілі опиняться в зоні поразки в анексованому Росією Криму і чи змінить це розміщення російських сил на півострові.
У ЗМІ ширяться повідомлення про те, що Україна отримала давно обіцяні їй літаки F-16. Видання Bloomberg із посиланням на джерела повідомило, що в Україну прибули перші винищувачі. Точна кількість літаків не повідомлялася. Британське видання The Times із посиланням на джерело повідомило, що в Україну надійшло шість F-16 із Нідерландів. За даними видання, ще трохи незабаром прибудуть із Данії.
Газета The Telegraph уточнила, що українські пілоти вже здійснили перші бойові вильоти на новій техніці. За її даними, F-16 поки використовувалися «тільки як засоби протиповітряної оборони».
У Білому домі відмовилися коментувати цю інформацію.
“Вам потрібно говорити з українцями. Я не говоритиму про збройні потужності. Додам лише, що, як ми говорили раніше, зокрема, на саміті НАТО, процес передачі Україні F-16 продовжує просуватися. Ми зазначали, що літаки будуть готові до польотів до кінця літа. Немає причин у цьому сумніватися», – сказав на брифінгу 31 липня речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
Раніше Нідерланди та Данія спільно зі США заявили, що перебувають у процесі передачі Україні винищувачів F-16. Повідомлялося, що пілоти почнуть польоти цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавалися.
Перша група українців завершила курс навчання на винищувачах F-16 у США наприкінці травня. Вони проходили підготовку на 162-й військово-повітряній базі Нацгвардії в Тусоні в штаті Арізона з жовтня 2023 року. Після закінчення навчання пілоти вирушили до Європи для проходження додаткової підготовки.
Влада України просили надати винищувачі F-16 з початку повномасштабного вторгнення Росії. 2023 року кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. І ось нарешті відбулося.
Удари ЗСУ послаблюють армію РФ у Криму
2024 року анексований Російською Федерацією півострів Крим уже не здається тим «непотоплюваним авіаносцем», яким його представляла Росія до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Після знищення третини кораблів Чорноморського флоту на базу в Новоросійськ виведено всі носії ракет «Калібр» та інші значні бойові одиниці.
ЗСУ продовжують планомірно руйнувати російську систему протиповітряної оборони у Криму. У середині червня вони заявили про поразку низки систем протиповітряної оборони Росії за останні два місяці.
«Загальна кількість окремо уражених систем ППО – близько 15. Зокрема, уражено дивізіони ППО у модифікаціях С-300, С-350, С-400. Знищено десятки пускових установок зазначених систем, понад 15 радіолокаційних станцій, понад 10 пунктів управління», – повідомило управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача ЗСУ.
Україна завдала ряд результативних ударів по аеродромах у Криму – у Джанкої, Севастополі та в Саках.
Результати цих дій не змусили на себе чекати. Рух «Атеш» у травні повідомляв, що росіяни перекидають авіацію на недіючі аеродроми в Криму через побоювання нових українських атак. Зокрема, відновлюють аеропорт «Заводське» у Сімферополі та перекидають туди військову техніку та людей.
В «Атеші» зазначили, що через руйнування військових об’єктів у Криму в РФ намагаються стрімко відновлювати занедбані місця. Зокрема, це аеродром «Кіровське» у районі Феодосії та «Багерове» у районі Керчі. Про активність на першому аеродромі у квітні повідомляла і розвідка Великобританії.
Наприкінці липня в «Атеші» повідомили, що Росія перекидає із західної частини півострова на схід системи ППО та радіолокаційні станції, оскільки не має можливості їх захистити. Незалежного підтвердження цієї інформації Крим.Реалії немає, але в загальну тенденцію вона вкладається.
У вересні 2023 року ЗСУ вперше завдали ракетного удару по об’єктах в анексованому Криму за допомогою авіації. Коментуючи атакукомандувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук подякував пілотам за відмінну бойову роботу.
Після цього Росія піддала українські військові аеродроми декількома масованим обстрілам, а Україна більше авіацію для атак на кримському напрямку не використала.
Чи змінить появу винищувачів F-16 ситуацію на Південному напрямку? Для цього потрібно оцінити їхні можливості та озброєння.
«Бойовий сокіл»
Винищувач F-16 Fighting Falcon (з англ. бойовий сокіл – КР) виробляється американською компанією General Dynamics з 1978 року. Завдяки своїй універсальності та відносно невисокій вартості є наймасовішим винищувачем четвертого покоління – на червень 2018 року збудовано понад 4604 літаки, перебувають на озброєнні 25 країн. На 2019 рік був найпоширенішим бойовим літаком у світі.
Останні з 2231 F-16 для ВПС США були передані замовнику у 2005 році. Модернізований F-16 продовжує вироблятися на експорт, зокрема, у червні 2018 року 16 літаків замовив Бахрейн, 14 – Словаччина та 8 – Болгарія у версії F-16V.
F-16А найпершої серії, випущений в 1979 році, відрізняється від новітнього F-16V зразка 2012 приблизно так само, як Су-27, випущений в 1982 році в СРСР, відрізняється від російського Су-35, випущеного в 2015 році. Це настільки глибока модернізація винищувача, що його можна вважати новою моделлю.
Усі F-16 Данії, Нідерландів, Норвегії та Бельгії були побудовані до 1990 року, але країни модернізували їх, що наблизило характеристики техніки до більш сучасних зразків.
Озброєння
За інформацією Wall Street Journal, США погодились озброїти винищувачі для України ракетами американського виробництва та іншою сучасною зброєю. Йдеться про ракети класу “повітря-земля” AGM-88 HARM; сучасні ракети середньої дальності класу «повітря-повітря» AMRAAM; комплекти JDAM (Joint Direct Attack Munition) для перетворення некерованих бомб на «розумні» снаряди; ракетах AIM-9X малої дальності класу «повітря-повітря» та інших видах озброєння
«Сам літак без зброї нічого не вартий», – сказав виданню генерал-майор Рольф Фолланд, командувач Королівських ВПС Норвегії.
США та їхні союзники відмовилися назвати конкретні терміни передачі літаків та озброєння до них з міркувань безпеки. З переліченого озброєння ракети AMRAAM можуть і будуть використовуватися проти російських літаків, відсуваючи їхню лінію атаки, а комплекти JDAM, виходячи з їхньої дальності дії 28-75 км залежно від модифікації – на лінії зіткнення.
Для атаки на російські військові об’єкти в Криму можуть використовуватися тільки ракети AGM-88 HARM. Абревіатура HARM розшифровується як High-speed Anti-Radiation Missile – високошвидкісна протирадіолокаційна ракета.
Прийнята на озброєння у 1983 році. Здатна наводитися на високочастотні РЛЗ. Менш уразлива для традиційних видів перешкод, типу вимкнення РЛС при виявленні запуску ракети, ракета HARM обчислює місце розташування мети і здатна її вразити навіть якщо РЛС була вимкнена. Останні модифікації призначені поразки РЛС зі зміною робочих частот. Може також запускатися з літаків МіГ-29 та Су-27.
Максимальна дальність запуску для AGM-88 HARM становить 150 км. Наприклад, для поразки РЛС, наприклад, у Джанкої, винищувач має запустити ракету практично з лінії річки Дніпро у районі Херсона. Цілі на Тарханкуті, у Чорноморському та Роздольненському районах можуть бути вражені при здійсненні пусків над морем, під час перебування літака за 50-60 км від Одеси. А ось до Севастополя та всіх інших районів Криму ці ракети не долетять.
F-16 може запускати й інші типи ракет, про передачу яких Україні не повідомляли. Наприклад, AGM/RGM/UGM-84 Harpoon – це американська протикорабельна крилата ракета. Ця малогабаритна ракета має дозвукову швидкість польоту (до 850 км/год) та осколково-фугасну бойову частину масою 225 кг. Максимальна дальність стрілянини залежить від носія, модифікації ракети та цілевказівки і становить від 90 до 220 км або 280 км у модифікації SLAM.
Або AGM-158 JASSM – американська високоточна крилата ракета класу “повітря – поверхня”. Призначена для ураження високозахищених стаціонарних та переміщуваних цілей (квазістаціонарних) у будь-яких метеоумовах та у будь-який час доби, з дистанцій поза зоною дії засобів ППО противника. Створена з використанням технологій малої помітності радіолокації.
Бойова частина складає до 450 кг, дальність дії навіть у ранніх модифікацій не менше 370 км, а в останніх версій – до 980 км. Така ракета могла б суттєво посилити бойові можливості ЗСУ, а безпечним у Криму залишився б лише Керченський півострів, до якого від точок пуску поблизу Одеси – граничні 370 км.
Джерело: Сергій Коваль, «Крим.Реалії»
