Днями стало відомо, що російські солдати вбили у тимчасово окупованому Донбасі кореспондента головного російського пропагандистського смітника “Росія сьогодні” та екс-“ополченця”, американця Рассела Бентлі (“Техас”).
“Рассел Бентлі, він Техас, реальний американець, реально з Техасу, загинув у Донецьку. Воював там за наших. Співпрацював із нашим Супутником. Жахливо. Царство Небесне…” – підтвердила Симоньян.
Про те, що так званий “ополченець” прямо зі Сполучених Штатів Рассел Бентлі, ймовірно, мертвий, ще 19 квітня Донецькому агентству новин повідомив так званий “голова Громадської палати” Олександр Кофман, знайомий із ситуацією.
“Інформацію отримав від дружини “Техасу”, Людмили, їй повідомили, що аналіз ДНК підтвердив збіг із Расселом. Тіло вона ще не бачила, тож шанс на диво є завжди”, — заявив він.
Днями Бентлі було оголошено у розшук, востаннє його бачили 8 квітня у Петрівському районі тимчасово окупованого Донецька, коли він знімав наслідки удару по військовій частині.
“Мого чоловіка взяли та продовжують незаконно утримувати військові, танкісти, з 5-ї бригади. Рассела було жорстко затримано 8 квітня 2024 р. приблизно між 16:20 та 17:00 в районі Автобази в Петрівському районі Донецька”, — написала його дружина в соцмережі VK.
Не здивуємося, якщо колись громадянин Сполучених Штатів так і не зміг позбутися демократичних цінностей і планував випустити матеріал про те, чим насправді займається російська армія на тимчасово окупованих територіях. І його відправили в компанію Пригожина, Морозова, що нібито повісився, і поки що живого Гіркіна.
Власне світ і без нього знає, чим займаються російські окупанти на захоплених українських землях. У нещодавній доповіді незалежної Міжнародної комісії ООН з розслідування подій в Україні було зроблено висновок, що Росія в Україні широко застосовує тортури, а також сексуальне та гендерне насильство. Жорстокість використовується для придушення опору та покарання населення тимчасово окупованих територій, а також для військовополонених для підриву морального духу українських солдатів. Насильство планується та заохочується як частина військової стратегії РФ, про що свідчать задокументовані приклади, зокрема з Бучі. Але якби про це заявив “військор”, який працював на головний російський пропагандистський смітник – це був би серйозний інформаційний удар.
“Ми дуже ретельно оберігаємо нашу армію від будь-якої дискредитації. Так ретельно, що навіть до стерильності, — геть-чисто забувши таке поняття, як конструктивна критика, яка начебто повинна робити світ кращим. Мені здається, що наші зусилля над собою, а часом і вступ до угоди з совістю мають бути винагороджені зразковим покаранням тих, хто вбив Рассела Бентлі. Військове відомство має показати, що воно вміє не лише нагадувати про відповідальність за дискредитацію, а й наводити лад у своєму господарстві”, — написав за фактом вбивства “заступник начальника Управління Росгвардії з ДНР” Олександр Ходаковський, але незабаром видалив обвинувальний пост.
Очевидно, колаборанту швидко пояснили правила гри. Посада, яку Ходаковський отримав на тимчасово окупованих територіях, не допускає висловлювань про необхідність притягнення до відповідальності російських солдатів за свавілля.
“Рассел Бентлі був журналістом. Так, не профі, так, стрінгером. Але він працював на офіційних російських ЗМІ. Тому дивно мовчання Спілки Журналістів, яка, за ідеєю, мала б позначити свою позицію. Погодьтеся, ситуація, коли в Донецьку пропадає і потім виявляється убитим журналіст, не може залишитися без реакції спільноти”, — кричать Російські пропагандисти, закликаючи байдуже російське суспільство до реакції.
Пропагандисти тиснуть на те, що вбивство “Техасу” нібито обіцяє Росії величезні втрати репутації. Звичайно, вони розуміють, що РФ не має репутації, а отже, немає і репутаційних втрат, проте справедливо побоюються, що незавидна доля Бентлі спіткає і їх.
У вересні минулого року, наприклад, у тимчасово окупованому Донецьку “військора”, “ополченця” Геннадія Дубового (“Кореспондент”) збив на пішохідному переході “командир комендантського полку ДНР” В'ячеслав Сніткін. “За кермом був Сніткін, – заявив “Московському Комсомольцю” колишній “народний губернатор ДНР” Павло Губарєв. — Є докази, і вони з'явилися першої години скоєння злочину. Він не ховався з місця аварії, натомість приховав усі свої “сторіси” про те, як раніше неодноразово їздив вулицею міста Артема з величезною швидкістю. Він знімав це для своїх передплатників, хизувався цим”. Зважаючи на розголос було порушено кримінальну справу, яка почила в Бозі після передачі до Слідчого комітету Росії.
“Ми були знайомі з Геннадієм, це була дуже ідейна людина, пам'ятаю її ще часом Мотороли. Вони разом воювали ще у 2014 році, а потім Геннадій став воєнкором, причому у справжнісінькому значенні цього слова. Він завжди мав багато ексклюзиву з передовою, він особисто спілкувався з хлопцями. Після початку СВО він вирішив для себе, що корисніше воювати, аніж бути військком. Він був безкомпромісним і порядним, з досить жорсткими оцінками, називав речі своїми іменами”, — плакав після загибелі Геннадія Дубового колаборант, голова руху “Ми разом із Росією” Володимир Рогов.
Напевно, таким самим “безкомпромісним”, як ще один так званий “військор” Владлен Татарський, який загинув під час вибуху в кафе в центрі Петербурга 2 квітня минулого року. Російська влада та слідство стверджують, що за його вбивством стоять українські спецслужби, проте незадовго до вибуху Татарський звинуватив у корупції постачальників російської армії. Якщо хтось думає, що все закінчиться матом в ефірі, то він помиляється. Незабаром назву пару контор, які займаються крадіжкою грошей таким чином”, — пообіцяв блогер і помер.
Російські окупанти смакували і їм, в принципі, все одно, кого катувати, гвалтувати, грабувати і вбивати. “Всіх уб'ємо, всіх, кого треба, пограбуємо. Все буде, як ми любимо”, — незадовго до смерті сказав Татарський, і його слова виявилися пророчими.
Автор: Вікторія Зубкова, політичний оглядач