Він навмисно тримав паузу, щоб потік нещадної аналітики та “експертизи” про США трохи стабілізувався. Я відзначив ряд ефектних прийомів діаметральної зміни положення за лічені години, запишу в книгу, обов’язково стане в нагоді.
Що є насправді.
1. Росія не отримала того, чого хотіла. Це видно з характеру висвітлення результатів (гендерними) чиновниками та колективного виття російської пропаганди. Кремль робив ставку на невизначеність і розкол, в ідеалі з елементами не лише судового, а й насильницького клінчу. Тому він грав на рівну підтримку.
Вона отримала визначеність, взаємодоповнюваність учасників перегонів і високі шанси на передбачувану передачу влади.
Бункерний альфа-самець різко втратив свою чоловічу приналежність і тепер знаходиться в тій же категорії, що і пхеньянський упир. Навіть Орбан виглядає далекоглядним державним діячем зі стратегічним терпінням.
2. Трамп, імператор Сі, магараджа Моді тепер якимось чином впорядкують планетарний фарс. У кожного з них є час і повноваження для чогось великого. У зв’язку з цим було б корисно провести дострокові вибори в Німеччині якомога швидше, щоб Європа мала свій стабільний голос для балансу.
Перекидання військ Північної Кореї до Європи на тлі євроатлантичного скептицизму є жахливо чітким символом ситуації, в якій опинилися ті, хто любить «не провокувати росіян» і «не йти на ескалацію». Для стилістичної досконалості залишається помістити корейців в Калінінград і організувати невелику атаку мігрантів.
Розумні економічні люди пишуть, що зараз буде глобальне протистояння з приводу того, як розподілити витрати. США, Китай, Індія і ЄС (Німеччина) якось розфарбують кулю між собою, хто з ким і проти кого буде стояти поруч з ним товариш бен Салман і заливати / закручувати масло.
Найкращий варіант для нас – щоб Європа схаменулася і почала адекватно фінансувати оборону. Тобто, серед іншого, справедливо платити Україні за наш внесок кров’ю на виснаження та стримування Російської Федерації. Їй допомагають Японія та Південна Корея. Це створить належне підґрунтя для збереження трансатлантичної єдності (бо це вписується у бачення Трампа) та зменшить ризики європейської змови з Китаєм, а через нього і з Росією.
Я не беруся оцінювати ймовірність такого варіанту. Адже, крім раціональних аргументів (які всі на столі), є ще й багато ірраціональних. До речі, частина ірраціонального для нас.
3. Дружні коментарі про Трампа і його «монобілізацію» виглядають дещо передчасно.
Поширеним місцем у публічних заявах щодо сценаріїв для України є твердження, що Трамп ухвалюватиме власне рішення. Але варіанти цього рішення відпрацює команда. Немає повної ясності щодо того, хто закриватиме блок оборони та безпеки в майбутній адміністрації. Щоправда, вже озвучено низку прізвищ, які не лише є “яструбами”, а й, м’яко кажучи, не дружать для Росії.
Тобто рішення може бути болючим для нас (і інших не буде), але ще менш приємним для РФ.
1) заморожування більш-менш по лінії фронту, 2) без формальної відмови від територій, 3) зі значною підтримкою грошима та зброєю, 4) з поверненням усіх полонених/заручників та 5) поступки для РФ лише після великих поступок – це ТИМЧАСОВИЙ варіант, близький до бажаного.
Всім зрозумілий перманентний варіант – перетворення РФ на справжню федерацію, більш справедливий розподіл ресурсів з вуглеводнів між регіонами (для зменшення ризиків стати зброєю), міжнародний контроль над російською ядерною зброєю, трибунал, компенсації Україні. Але це можливо лише після поразки РФ. І це не швидко.
Щоб отримати тимчасовий варіант, потрібно не розвалюватися. Тобто зосередитися на обороні, а не на виборах.
Щоб дожити до перманентного варіанту – модернізуватися на основі здорового глузду. Що має на увазі відмову від ідіотських рішень, які виштовхують людей з країни або провокують апатію.
Олексій Копитко, Телеграма
Про це Інформує портал UA-Obozrevatel.