Білорусь, яка отримує в Польщі нову професію:
«Це раніше для мене букети ділилися на «так собі» та «вау», тепер я можу про кожного розповісти багато чого, в тому числі і скільки в нього вкладено праці та витрачено часу», — каже Світлана (ім'я змінено — ред.).
Понад два роки тому вона з родиною переїхала з Білорусі до Польщі, і у вересні минулого року вирішила здобути в новій країні нову професію — флориста.
Треба сказати, у Польщі квіткова індустрія розвивається настільки стрімко, що навички проектування та створення квіткових композицій справді викладають за спеціальними програмами у поліціальних школах, список вакансій у яких узгоджується з державним ринком праці.
Оскільки професія флориста входить до переліку затребуваних, навчання їй практично у всіх школах безкоштовне.
Про умови навчання та отримані навички Світлана докладно розповіла «Салідарності».
«Похоронний вінок я робила з українцем та індусом»
— Взагалі, у мене освіта економічна і я спочатку знала, що в Польщі її застосувати не зможу, — розповідає білоруска. — Зарплата чоловіка дозволяє мені не працювати, але сидіти вдома довго без діла не змогла.
До поліціальних шкіл придивлялася давно, перебирала спеціальності, але розуміла, що не хочу бути ні помічником стоматолога, ні помічником ветеринара, ні гігієністом, ні сісадміном. А от побачила флориста та зраділа, бо дуже люблю квіти.
У Білорусі, наскільки знаю, всі курси флористики платні. А тут справді навчання безкоштовне, єдине, під час подачі документів я одразу внесла близько 100 євро на витратні матеріали. З документів у мене взяли перекладений польською атестат про середню школу, документ про легалізацію, вже пізніше донесла медичну довідку.
Сертифікат із професією флориста передбачає у подальшому роботу в квітковому магазині «Kwiaciarnia», яких тут дуже багато. Можна відкрити свій власний.
Я хотіла, по-перше, дізнатися щось нове, по-друге, навчити польську мову, оскільки навчання ведеться нею. І, третє, сертифікат поліцеальної школи, як відомо, звільняє від складання мовного іспиту при отриманні громадянства.
У школі, куди я пішла, на флориста навчають протягом навчального року, але заняття проходять лише у вихідні. Спочатку ми навчалися через вихідні з 8 до 14 або з 12 до 18, потім заняття скоротили за часом.
— У моїй групі навчаються майже 50 людей. Більшість, зрозуміло, білоруси, українці та самі поляки. Також є індуси, араби та китайці. Наскільки я зрозуміла, ці люди переважно приїхали сюди за чоловіками чи дружинами, які зараз працюють у Польщі.
Чоловіків у нас близько 20 людей. Є навіть п'ять сімейних пар, коли чоловік та дружина ходять разом. Якщо іноді хтось із них пропускає, то другий відпрацьовує за двох.
З мовою у всіх по-різному, але більшість таки йшли з розмовним рівнем А2. Між собою ми намагаємося розмовляти польською, але деяким доводиться перекладати англійською.
Араби навчаються з великою цікавістю, вони дуже активні. Є дві жінки, які постійно приносять та пригощають усіх якимись національними солодощами.
Особисто я потоваришувала з нашими дівчатками та українками. Можемо зібратися своєю компанією, щоби щось відзначити, разом ходили на виставку квітів.
— У нас дві викладачки. Обидві — практики, що діють, власниці квіткового магазину.
На теоретичних заняттях ми вивчали основи композиції, колористику, історію флористики, робочі інструменти флориста, там ножички, секатор, ручна пилка, сорти квітів, їх поєднання, види та форми букетів, охорону праці та багато іншого.
Флорист повинен розбиратися і у видах вазонів, і в тому, для яких кольорів вони призначені. Нюансів дуже багато виявилося. Навіть стіл для роботи має бути певною висоти.
Після вступних занять починаються заняття з певних тем, тобто складання квіткових композицій для різних заходів.
Практичні заняття часто виконуємо у групах. Іноді вони виходять дуже міжнародними. Пам'ятаю, як для створення похоронного вінка до нашої групи потрапив індус. Але домовитись виявилося складніше з українцем (сміється). Той обстоював свої ідеї дуже важливо, ми з ним багато сперечалися, коли індус тихенько стояв поруч, чистив і подавав квіти. Але із завданням ми впоралися, хоч я й замислювала композицію у спокійніших тонах.
— А бувало таке, що хтось не справлявся із завданням?
– Звичайно! Це тільки здається, що зібрати квіти в букет дуже просто. Але букети бувають, наприклад, складені каскадом, прямолінійні, спіральні тощо.
Є прості, у яких кілька квіток, складні та навіть дуже складні, в яких може бути від 200 квіток. І поєднувати різні види потрібно вміти так, щоб вони виглядали гармонійно.
Є складні техніки. Наприклад, ми робили вінки з основою із соломи на Новий рік. Поверх основи потрібно було укласти ялинові гілки та закріпити дротом так, щоб не було прогалин і нічого ніде не вилазило.
Хтось вирішив, що можна прикрутити, як вийде. Таким викладач сказала: «Вибачте, але це не годиться. Ви самі хотіли б купити такий вінок? Розберіть та спробуйте ще раз». І деякі переробляли по 3-4 рази.
Я не з першого разу змогла освоїти механізм кріплення квітів на вертикальний похоронний вінок. Там є нюанси, пов'язані з тим, що квіти вставляються у спеціальну вологу основу. Загалом довелося пристосуватися, щоб усе добре трималося, не текла вода, і вінок при цьому залишався стійким.
А букети у техніці спіралі складно було робити майже всім. Такий букет у результаті стоїть на столі без вази. Але щоб вставляти в нього квітки, притримуючи лише двома пальцями, треба набити руку.
Ще окремою темою була весільна флористика: букет нареченої, бутоньєрка нареченого, вінки подружок, браслети, настільні прикраси, оформлення столів.
Ми проходили й досить популярні прикраси — «Flower box». Це композиції в будь-якій ємності, де як основу для рослин використовують флористичну губку.
Такий букет зберігається до трьох тижнів і йому не потрібна ваза. А для флористів він добрий тим, що можна використовувати і квітки, які, наприклад, зламалися, але при цьому вони гарні і ще добрі.
— Чи є якісь секрети, як зберегти букет довше?
— Для цього тут використовують спеціальний препарат у вигляді порошку, який видають безкоштовно із букетами.
«У Білорусі не так багато людей можуть дозволити собі витрачати гроші на те, що не стосується першої необхідності, — на квіти»
— Для допуску до іспитів потрібно відпрацювати 140 годин практики. Місце відпрацювання учні шукають самостійно. Мені та ще кільком дівчаткам пощастило, можливо, тому що ми не пропускали занять, наші вчителі запропонували нам пройти практику в їхньому «Kwiaciarni».
Працювали ми у свята, я практикувалася у День Святого Валентина та на 8 Березня. Людей у такі дні йде справді дуже багато.
Робила все, що просили: обробляла квіти, формувала букети. Було кілька замовлень з 50-70 однакових букетів. Вони абсолютно нормально, коли директор підприємства дарує букети всім співробітницям не лише на 8 Березня, а й на 14 лютого.
Були замовлення на букети різного розміру — і по 100, і навіть по 150 троянд. Причому на День Валентина вони віддають перевагу квітам червоного кольору, їх розбирають першими.
Купували букети і за 500 злотих (приблизно 115 євро), але загалом стандартний набір для поляка на ці свята — букет приблизно за 300-350 злотих (70-80 євро), м'яка іграшка та коробка цукерок. Багато хто купував одразу кілька букетів — для мами, дружини та доньок.
Цікаво, що найдорожчі букети частіше купували не поляки, а білоруси та українці.
— У Польщі квіти продаються скрізь, у кожному продуктовому магазині завжди є величезний вибір квітів за бюджетними цінами. Ти думала, чому при цьому стільки людей йдуть у «Kwiaciarni», де букети коштують набагато дорожче?
— За букетами й ідуть. У неспеціалізованих магазинах справді продається багато кольорів, але вони просто зрізані, не сформовані у букети. А тут творять твори. І це тут має попит.
— Зараз ми готуємося до іспиту, він розбитий на дві частини — теорія здається, як у нас у ДАІ, у тестовій формі в електронному вигляді, та практика. За теорією потрібно вивчити 38 квитків, у кожному — 40 питань. Іспит зараховується, якщо 55% відповідей правильні.
Протягом двох годин практики потрібно вигадати букет на задану тему, намалювати його в різних проекціях, зробити повний опис кольорів, калькуляцію разом із витратами на роботу і, нарешті, зібрати сам букет.
– Ти готова до іспитів?
— Я дуже хвилююся, уявляєш, коли в моєму житті були останні іспити? Ще в інституті.
— Чи допомогло навчання у школі з польською мовою?
— Насправді йти до поліцеальної школи, тільки щоб вивчити мову, я не радила б. Все-таки тут специфічна лексика, багато суто професійної.
Я паралельно майже весь рік займалася польською з репетитором.
— У тебе є плани застосувати свою професію?
— Я спробувала б працювати у квятярні, бо мені подобається займатися з квітами. А бачити, як комусь подобається те, що ти зробив своїми руками, чути слова подяки від задоволених клієнтів, взагалі особливий кайф.
Якщо з'явиться можливість відкрити свій магазин квітів, буде здорово, але для цього потрібно ще підучитися.
У Польщі квіткова галузь дуже розвинена. Тут, можна сказати, своєрідний культ квітів. Їх дарують не лише на звичні нам 8 Березня, День Валентина, весілля та день народження.
Тут багато інших свят, на які прийнято дарувати квіти, наприклад Dzień Babci (День Бабусі), Dzień Dziadka (День дідуся), день мами, тата і т.д. У них квіти дарують і релігійні свята.
Завдання на тему «Великодній вінок»
Я сказала б, що квіти — це ще й показник рівня життя суспільства в цілому. Поляки вважають нормальним цілий рік мати в будинках живі квіти, вважають обов'язковим прикрашати навколо себе всілякими композиціями: вікна, балкони, ганок, ogródek (полісадник).
Це свідчить про достаток. Все-таки в Білорусі не так багато людей можуть дозволити собі витрачати гроші на те, що не стосується першої необхідності, — на квіти. Тому і немає у нас такої кількості квіткових магазинів, і не побачиш у Білорусі стільки квітів на всіх вулицях, де прикрашений не тільки кожен дворик, а й кожен балкон у звичайній багатоповерхівці.
Про це Пише сайт UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97
