Останніми днями ми з цікавістю спостерігали за тим, як викручуватиметься російська пропаганда з досить делікатної ситуації, в яку її поставили наші військові. Було видно, що її шестерні прокручуються марно і не дають бажаного результату, а вся ситуація стала нагадувати якийсь хитромудрий карамболь. Справді, всі виконавчі структури пропаганди чекали на цінні вказівки зверху, але у відповідь було похмуре мовчання. Це при тому, що зазвичай методички приходили в режимі випередження, а тепер їх не було навіть в режимі реагування на події.
А вся річ у тому, що клан Кирієнко – аналог клану Єрмака, але у Путіна, і відповідно – всесильних Ковальчуків, отримав короткий та чутливий удар під дих від конторських. Адже сам Шойгу та його заступники якраз інтегровані в ці структури і тому арешт заступника оленяра з розпилювання бабла став ударом саме по цьому угрупованню. Кажуть, що Кожухетович навіть роги вечорами перестав надягати після того, як його старші товариші, на запитання «Що діється?», щоразу відповідали йому: «Хто його знає, товаришу майор». Загалом, Шойгу хоч і гадки не має про квантову невизначеність, але шкірою її відчув у ході цих подій.
І справді, начебто все робили правильно – пиляли в рамках затверджених директив, ділилися у світлі рішень відомого сходняка та відповідних прогонів і тому такий розклад явно не мав якогось лінійного пояснення, а дивлячі як у рот води набрали. І справді, арешт заступника Шойгу за корупційними статтями мав паралізуючу дію. У країні, де все збудовано на корупції, арешт за корупцію виглядає абсурдом. А якщо так, то публіка почала гарячково шукати нові сенси в старих поняттях. Між іншим, пропаганда це вловлює миттєво і відразу реагує відходом в обтічні форми, щоб не нарватися на роздачу.
Але злі язики говорять про те, що арештанта спалило не бажання роззявити рота ширше за встановлені рамки, і навіть не приховування розпиляного від узаконеного ділежа, а просто він покусився на те, що не варто було б чіпати, а він вирішив спробувати. Адже кому як не конторським, добре відомо про те, що нажите непосильною працею вже не дуже надійно зберігати на рахунках у довірених банках пристойних країн. Фінмоніторинг вже працює не так, як раніше, а на основі аналізу гігантської кількості транзакцій, які здійснюють роботи. За кілька секунд вони відновлюють хитрі ланцюжки відмиву бабла від пункту «А» до пункту «Б», у якому всі зберігаються, без потреби місяців чи років ретельного розслідування.
У такому разі зберігати краще в металі, а ще краще – у камінчиках, оскільки криптовалюта сьогодні є, а завтра виявляється, що голова криптобіржі сидить у в'язниці за шахрайство, а всі активи пішли у напрямку Проксими Центавра. А якщо так, то в гіршому випадку, все треба переводити в золото. Але це добре, коли на кишені у тебе «заощадження» на десятки чи сотні мільйонів, зелені – у курсі. Коли ж суми «на старість» обчислюються значеннями з дев'ятьма і більше нулями в доларах, то золото стає не найзручнішим засобом зберігання і тоді краще все переводить у великі камінці. І ось начебто покійний товариш Пригожин, сповідуючи крайню міру прагматизму, якраз і осідлав в Африці місця, де видобувається золото та алмази, ще не марковані і без відповідного «хвоста». І заступник Шойгу, безумовно зі схвалення оленяра та його кураторів, вжив заходів до того, щоб накласти лапу на ці чудові, і дуже корисні копалини.
Але недаремно класик попереджав нащадків про те, що якщо зірки запалюються, то це хтось зробив. У тому плані, що золото вже давно миється, а камінці видобуваються і відбуватися це у сферичному вакуумі не може. І якщо ти роззявляєш рота на чиюсь робочу схему, то це означає, що ти влаштував переділ дуже рибного місця. А в нормальному, бандитському світі це рівнозначне оголошення війни. Тому перш ніж на таке зважитися, треба собі усвідомлювати те, що ти зможеш вивезти війну, що пішла за цим. Але мабуть братва, зазначена вище, вирішила, що спадщина товариша Пригожина, крім його кувалд, має перейти під дах оленяра, як перейшли до нього бійці Вагнера.
Тільки тут вилізло боком або нерозуміння, або ігнорування важливого факту, а саме – Пригожин та Вагнер були інструментом, а не самодостатньою та самоврядною структурою. У такому разі перехопити інструмент ще якось можна спробувати, і це чоботям майже вдалося, а ось що робити з руками, які маніпулювали цим інструментом, не було вирішено, а руки виявилися конторськими. І відразу пішла обратка. Конторські чудово розуміють, що заступник міністра, посаджений у в'язницю, взагалі нікого не цікавить, як не цікавить і те, що, де і скільки він пиляв. Він мав зіграти роль індикаторної лампочки, яка засвітилася навіть не для Шойгу, а для Ковальчуків та Кирієнка у тому плані, що контора готова до жорстокої бійки за ці активи. І адресати побачили цей індикатор на повне зростання.
Знову ж таки, за чутками, ця команда програла у швидкості і конторські першими поставили питання про те, що переділ місць годівлі може ініціювати лише сам цар, а не шобла за його спиною. Тим більше, коли йдеться про стратегічні ресурси, в яких серйозна братва зберігає все, від власного бабла, до общака. Загалом, конторські піднесли ситуацію так, що переділ був ініційований особами, які не мають на те право, чим посягнули на повноваження пахана і що такі посягання треба припиняти жорстко і публічно, оскільки так можна втратити контроль і ту саму стабільність, про яку так люблять міркувати диктатори. У результаті було вирішено обрати для шмагання заступника Шойгу, щоб показати рівень невдоволення самодіяльністю ковальчуків та кирієнок. Адже саме на них лежить координація дій пропаганди.
Вся ця картина описана лише для того, щоб було зрозуміло, наскільки цим діячам було не до тих, хто б'ється в істериці, медійних повій типу Соловйова, Симонянші або Скабеєвої. А ті вже вирвали собі все волосся з місць, що підходять ситуації, втомилися кататися і битися лобом у підлогу і перейшли до стадії пускання піни, оскільки ніяк не могли зважитися обрати потрібну тональність для висвітлення теми, небезпечної з усіх боків. Справа в тому, що наші військові перейшли до того ж формату атак території федерації, що й самі постоли. А саме – щоночі туди прилітають десятки дронів. Причому, на відміну від атак з цивільної інфраструктури України, наші військові укладають боєприпаси на цілком конкретні об'єкти, зокрема – на НПЗ. Будь-які коментарі на цю тему, загрожують боком, оскільки з якого боку її не потягни, скрізь виходить не дуже добре. І якщо простий лапоть може і не помітити, як все може розкрутитися, то дорогі повії від пропаганди собі вже мозолі понатирали в окремих місцях, саме на такого роду перекручуванні та підкручуванні поточної інформації, а тому – не хочуть стати першоджерелом уразливої інформації.
Справді, нещодавно було розказано про те, що їхня ППО збило 66 дронів-камікадзе ЗСУ. Начебто все добре і в плані форми і тим більше змісту. Але потім у Мережі з'явилися відео, на яких видно не просто прильоти, а й наслідки цих прильотів. Дивлячись на такий розклад виникає два логічні висновки: або збрехали щодо 66 збитих дронів і насправді частина з них успішно вразила цілі, або до цілей долетіли дрони, понад 66 збитих. І що ж у сухому залишку?
А залишається два неприємні висновки: або їх ЗМІ постійно і відверто брешуть про такі результати роботи ППО, або ЗСУ тепер легко запускають до сотні дронів за ніч, а цього не може собі дозволити навіть помийна федерація з її нафтою, Іраном та Китаєм. А якщо так, то що буде, коли за ніч прилітатиме по дві сотні дронів, оскільки очевидно, що все йде по наростаючій? Звідси виникають питання, чи варто озвучувати такі гігантські значення збитих дронів?
Більше того, дуже довго з пропаганда тупцювала за темою, що, мовляв, щодо дешеві Шахеди виснажують ППО ЗСУ і що навіть збитий ракетою дрон уже виконав своє завдання. Але тепер виходить, що ночами ноги обстрілюють територію України балістичними та крилатими ракетами, а в цей самий час, територією самої федерації летять десятки дронів, явно з меншим прайсом, ніж у крилатих ракет чи навіть ракет ППО. Тобто знову виходить петля власної пропаганди. Адже навіть за відсутності зачатків критичного мислення, деякі лапті все ж таки мають гарну пам'ять і пам'ятають, що розповідали ці самі розмовляючі голови ще зовсім недавно.
Якщо просто не розповідати про те, що вночі регіони федерації вигребли удар ЗСУ у відповідь, то треба якось пояснювати, чому в окремих регіонах європейської частини федерації роздрібні ціни на паливо підскочили на 10-20 відсотків, при власній нафті і всіх збитих дронах, які намагалися атакувати НПЗ Але є ще більш неприємна група питань, які виникають після того, як у Мережі з'являються відео установки очищення нафти, що горить, на черговому НПЗ, а саме: де хвалене ППО? Між іншим, на окремих відео, автор зйомки задає це питання прямо в кадрі.
І тут знову з'являється дилема. Або ППО не така вже й чудова, як це розповідав телевізор, або його настільки мало, що неможливо прикрити нею такі критичні об'єкти. Причому регулярні атаки на НПЗ вже тривають близько трьох місяців і, напевно, за цей час можна було б перегнати відповідні комплекси до всіх цих об'єктів. Якщо ж їх неможливо пригнати через їхню відсутність, то виникає інше питання: «Де гроші, Зін?» У лабіринті цього інформаційного карамболя можна не те, що набити шишки або розгубити бобрів, а й природно позбутися голови. Ось і цієї ночі все повторилося, а їхня преса пише таке:
“У ніч на 2 травня українські безпілотники атакували російські регіони, пошкодивши об'єкти енергетичної інфраструктури в кількох з них”.
Ми поки що не бачили детальної інформації про результати нальотів, але вже відомо, що енергетика та нафтовик був атакований у Смоленській, Орловській, Курській, Білгородській, Ростовській областях та в Краснодарському краї. Але схоже на те, що кирієнки таки прокинулися і відправили «прогін» своїми органами пропаганди, оскільки знову там пишуть про те, що всі збили, а що не збили – «відхилили» засобами РЕБ і знову не соромляться великих чисел. Ось так виглядає лінія пропаганди, що відродилася:
«Міноборони повідомляє про знищення та перехоплення за ніч 12 українських БПЛА, з яких 5 – над територією Брянської області, 1 – над Курською, 1 – над Білгородською, 2 – над Ростовською та 3 – над територією Краснодарського краю».
Там ще є і вказівки на роботи РЕБ, але тепер у всієї цієї «статистики» є хвіст, згідно з яким масовані атаки безпілотників забезпечуються постачаннями з усіх країн НАТО і по суті з ППО воює з можливостями всієї Європи та США разом узятих. Тепер можна писати навіть не про 66 збитих дронів, а відразу про 666, оскільки виглядає це набагато зловісніше і символічніше. Ну а ми відзначимо, що як би куля не котилася, виконуючи загадковий карамболь, він все одно впаде в лузу, як і в цьому випадку.
Джерело: Anti-Colorados, Defence-Line
