Російська влада готується розширити базу даних про співгромадян шляхом включення до неї тих, хто проживає за кордоном.
Про це з посиланням на проект поправок до закону «Про єдиний федеральний інформаційний реєстр» пише РБК.
Згідно з документом, у базі повинні будуть з'явитися відомості про наявність у громадянина Росії громадянства (підданства) іноземної держави або посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право постійного проживання на території іноземної держави.
На додаток до цього влада планує включити до регістру «відомості про втрату іноземного громадянства або ВНЖ», а також інформацію про «встановлення факту наявності чи відсутності громадянства Російської Федерації».
Крім того, єдиний регістр відомостей про населення буде доповнено низкою інших даних, що насамперед стосуються соціальних аспектів. Зокрема, до бази будуть заноситись відомості про батьківські права (їх позбавлення/обмеження/відновлення), а також вилучення дитини з сім'ї або безпосередньої загрози її життю та здоров'ю.
Крім цього, у регістрі з'явиться інформація про опікунів та піклувальників, відомості про обмеження дієздатності громадянина або визнання його недієздатності, а також відновлення дієздатності. Внесуть до бази і дані про посвідчення водія.
Водночас у регістр почнуть додавати більше даних про іноземних громадян, осіб без громадянства та трудових мігрантів, які тимчасово перебувають у країні. В базі з'являться ідентифікатори документа, що підтверджує проходження обов'язкової державної дактилоскопічної реєстрації та фотографування, а також ідентифікатори документа, що засвідчує особу.
Зазначається, що відомості, що містяться в регістрі, можуть бути змінені на вимогу фізичної особи або її законного представника. Можливість спрямування таких звернень та їх обробку передбачається забезпечити на порталі «Держпослуги».
Створення регістру відомостей про населення Росії було затверджено законом у 2020 році, а його введення в експлуатацію заплановано у період з 2022 по 2026 рік. Передбачається, що він дозволить спростити надання державних та муніципальних послуг, гармонізувати відомості про населення у державних ресурсах, організовувати статистичний облік онлайн, а також планувати та проводити соціально-економічну політику на основі актуальних даних. Оператором регістру виступає Федеральна податкова служба.
Як писала UAOboz, вранці 24 лютого 2022 року війська Російської Федерації за наказом Володимира Путіна розпочали нове вторгнення в Україну одразу за декількома напрямками, у тому числі з території Білорусі.
Однак бліцкриг не відбувся і ЗСУ вдалося стримати і відкинути супротивника, знищивши і поранивши з початку вторгнення вже близько 432 390 особового складу, 6 819 танків, 13 049 бронемашин, 10 698 артилерійських систем, 721 засіб ППО 8, 1 0 27 кораблів, 347 військових літаків та 325 вертольотів, 14 191 військовий автомобіль та автоцистерну, 1 735 одиниць спецтехніки, 1 922 крилаті ракети.
У результаті російські війська розпочали бомбардування та обстріл житлових кварталів з метою посіяти паніку та залякати українців. Сили РФ спішно покинули північні регіони України і після часткової доукомплектації були перекинуті на Донбас та Харків.
З часом ЗСУ перейшли у контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. В результаті було звільнено майже всю Харківську область та місто Херсон.
Наприкінці літа 2023 року ЗСУ розпочали наступ одразу на кількох напрямках – на Донбасі, вибиваючи російські окупаційні війська з Бахмуту та інших населених пунктів; та на Півдні – у Запорізькій області, де українська армія просувається до Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Азовського моря. Згодом, у зв'язку з тим, що Україна не отримала від партнерів всю обіцяну техніку, наступ ЗСУ сповільнився і вони перейшли до активної оборони. Тим часом у західній пресі наприкінці грудня, яка посилається на обізнані джерела, з'явилася інформація про акумулювання Україною техніки для нового наступу – вже 2024 року.
Безпосередньо на тлі виборів президента Росії 15-17 березня, які, зокрема, незаконно проводилися на окупованих територіях України, українська армія інтенсифікувала удари безпілотниками по російських НПЗ, чим спровокувала певні проблеми в роботі нафтосектора. Крім того, у цей же період на територію Білгородської та Курської області зайшли підрозділи добровольців-росіян з «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії» та батальйону «Сибір, що почали активні бойові зіткнення з регулярною російською армією.
