В селі Игнатово Московської області, неподалік від уламків дрону, що атакував Росію 11 березня, були знайдені листи від одесита Олександра та жительки Селидова Анни.
Згідно з повідомленням російського видання Astra, охоронці одного з підприємств виявили ці листи на відстані 3,5 кілометри від військової частини №64178.
Олександр у своєму листі наголосив на зміні своїх поглядів, зазначивши: “Раніше я вважав росіян братами, але тепер, після бомбардувань Одеси, розумію, що ми є незалежним народом із власною ідентичністю.
Я більше не хочу чути російську мову – це моя земля, і хочемо, щоб всі, хто приніс сюди війну, пішли”. Його слова підкреслюють глибокі зміни у свідомості українців у контексті агресії.
Анна, 73-річна жителька Донеччини, у своєму листі висловила гіркоту за втраченим домом: “Ви кажете, що звільняєте, але принесли тільки горе. Це наш дім, і ми залишимось тут”.
Вона закликала до миру та наголосила на цінності родинних традицій, які були зруйновані війною.
Ці листи ілюструють не лише надзвичайний біль українського народу, але й стійкість його духу перед обличчям агресії. У той час як війна триває, українці продовжують боротися за свої права, землю та звичаї, які належать їм.
У цьому контексті важливо пам’ятати про те, що конфлікти завжди не лише про території, але й про людей, їхні історії та емоції.
