І попросили не коментувати удар балістичними ракетами під час чергового брифінгу.
Виступ “самого себе” був очікуваним. Таким чином вона випередила б батька і перетворила б подію, яку потрібно було представляти як надзвичайну, на рутину і навіть, завдяки її манері, на клоунаду.
Чи було сплановане витягування для підтримки інтриги, чи природна подія, тут не має значення. На мою думку, це закономірно. Робочий момент, який у зв’язку з терміновістю сплив на поверхню. Скажімо, російське МЗС розробило власну відповідь, але під час брифінгу в Адміністрації президента наказали не коментувати.
Цікавим терміном у заяві Путіна є випробування в бойових умовах. Тобто реальний ракетний удар по реальному підприємству на території чужої країни, який спричинив жертви та руйнування, – це все одно випробування.
З одного боку, це в дусі досить цинічної обмовки Путіна в 2015 році про те, що участь у війні в Сирії дає Росії можливість випробувати нові системи озброєнь.
З іншого боку, це продовження путінської та загалом офіційної російської манери маскування перетину певних порогів словами, які вказують на те, що поріг ще не перейдено, або переступено не повністю.
Не війна, а спецоперація, бомби не скидали, а гриміли вибухи (так ТАСС дає звістку про бомбардування), “часткова мобілізація”, тепер “випробування в бойових умовах”.
З одного боку, це бажання переступити наступний поріг на практиці – як це було з вторгненням у лютому. З іншого боку, вони повинні залишити назад лазівку, у вигляді формулювання про те, що поріг ще не перейдений. Мовляв, якщо ми влучимо в ціль однієї з країн НАТО, це буде вже не наша атака на країну НАТО, а чергове показове випробування в реальних умовах. Тест пройшов успішно, і слава Богу, тепер можна повертатися назад.
Але чи можливо це?
Олександр Баунов, Телеграма
Про це повідомляє видання ЮА Обозрєватель.
