Але якою буде ціна?
Путін веде війну не з Україною, а з вільним світом. Щоб це зрозуміти, навіть не обов'язково читати історичні книги: Путін сам відверто про все говорить. І в цій війні вільний світ відстає від Путіна не на один хід, а на дві війни. Захід боїться третьої світової, а Путін веде вже четверту, оскільки третьою була холодна війна, яку СРСР програв.
Путін сповнений рішучості взяти реванш – не тому, що він сильніший у військовому плані, а тому, що на тлі ідеологічного та психологічного розкладання Заходу він має політичну волю. Цілком очевидно, що у разі успіху Путін робитиме рівно те, що він робив після 2014 року: якщо він, боронь Боже, виграє війну в Україні, то він почне перетравлювати її військову промисловість та людські ресурси, щоб потім використати їх для продовження агресії.
Путін – це війна. І в цьому плані призначення Білоусова дуже показове: це чіткий сигнал, що війна стала ідеологічним, і економічним стимулом путінського режиму. Йому нема куди йти, нікуди відступати. Будь-якому диктатору потрібні підтвердження власної історичної легітимності, а його легітимність – це війна.
З історії ми знаємо, що страх перед ескалацією гарантує ескалацію. Кожна нерішучість Заходу вдихає Путіна нову енергію. Ця війна буде приймати різні форми, але цілком очевидно, що він рухатиметься далі. Також очевидно, що на якомусь етапі його зупинять, проте ціна поразки Путіна для всього світу згодом тільки зростатиме.
Гаррі Каспаров, “Фейсбук”
Про це Інформує своїх читачів сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97