Росію поставили в дуже жалюгідне становище.
Пишуть, що Китай на нещодавній травневій зустрічі з Путіним (коли він ритуально їздив до Сі просити ярлик на князювання), виставив вимогу, яка зустріла боязке незадоволене бурмотіння навіть у нашого Газпром-вождя: Сі зажадав, щоб Москва продавала йому газ… внутрішньоросійських цін!
Тобто – оцінимо суть знущання: Сі пропонує ефективним менеджерам тягнути труби на тисячі км за всілякими незручностями, абсолютно безлюдними місцями Сибіру фактично на своєму горбі, гнати газ ці тисячі км, обслуговувати цю трубу (незрозуміло як – адже там ніхто не живе)… щоб у результаті отримати за газ стільки ж, скільки Газпром отримав би, якби продав газ у сусідньому селі або в рідному Тамбові, куди все-таки газопроводи давно прокладено! І Китай даватиме за газ аж ніяк не валюту, а чи свої тугрики, чи взагалі рублі.
А, і останній сюрприз приниженому васалу – обсяги. Єдина очевидна перевага Китаю як покупця перед Тамбовом – що Китай як би може купувати газу набагато більше. Але й тут Китай залишає собі повну свободу рук: він відмовляється від європейського принципу «бери або плати» і готовий гарантувати найменший («тамбовський») викуп газу, що поставляється. Що, звісно, ставить продавця в дуже вже жалюгідне становище. Як це: підігнали, скажімо, трубою мільйон кубометрів, а китаєць, чухаючи собі пузо, каже – ну, сьогодні я заплачу тобі, біла бестія, за 100 тисяч кубів. Російська в розгубленості – е-еее… братик… а решту 900 тисяч я куди подіну?
А китаєць у відповідь – ну ви ж, росіяни, хитрі. Придумайте щось! І сам досить сміється. А кругом – тайга, з людей – одні ведмеді ходять. Тобто очевидно, що зведеться все в результаті до того, що й ці 900 тисяч підуть тому ж китайцю «оптом», але за половину чи навіть за 20% ціни. А що – не назад гнати. У свердловину.
Загалом, якщо все так, як пише Financial Times, то сказати, що Китай ставить Росію на рак – це нічого не сказати. Недаремно путінці приїхали з Китаю якісь кислі. Ось тобі, матінко, і «Сила Сибіру».
За рублі та за цінами всередині Росії! Це замість шоколадного продажу в ту ж Німеччину – за євро і за цінами на порядок і більше, ніж у Росії. І у фантастичних обсягах, причому скільки не прийшли – все зметуть. Фактично у Путіна у Кремлі та у Міллера в Газпромі стояли краніки: відкриваєш – і звідти з Європи випливало стільки євро, скільки треба було. Такий свого роду був «євпровід».
А я пам'ятаю, як у 2014 році Путін проголошував – з величезною помпою – будівництво першої «Сили Сибіру»; мовляв, навіщо нам ця Європа, подумаєш, ми свій газ у Китай продамо! Ось де бездонний ринок!!
Але вибору РФ-Газпрому все одно немає. Або глушити свердловини та скорочувати видобуток, або погоджуватися на принизливі кабальні умови Китаю. У тому й іншому випадку Газпром стає збитковим, тобто вже не Газпром стане основним спонсором бюджету, а навпаки – бюджет його підігріватиме.
Щоправда, незрозуміло, на які шиші.
Олексій Рощин, Telegram
Про це Пише портал ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97