Уряд України шукає шляхи поповнити бюджет і запевняє, що альтернативи підвищенню податків немає. Розпочати вирішили з військового збору, проте економісти та бізнес категорично проти. Що відбувається і навіщо для українців готують податковий сюрприз?
Тінь над українською економікою
Український уряд вирішив поповнити казну за рахунок підвищення податкових зборів. Багато експертів вважають, що замість боротьби з тінню, уряд, навпаки, готується загнати бізнес у тінь ще глибше. Різке підвищення військового збору до 5% призведе до зниження реальної зарплати та зростання привабливості неофіційного працевлаштування.
Передбачуваний ефект: тінь розширюється?
Кабмін пропонує ввести нову ставку військового збору та інші платежі, що мають забезпечити державний бюджет на 140 млрд. грн. Уряд хоче підняти військовий збір до 5%, а також запровадити 1%-ний податок на дохід для всіх підприємств країни. Додатково, планують збирати військовий збір з продажу нерухомості (5%), з купівлі нових автомобілів (15%), з реалізації ювелірних виробів (30%) тощо.
Експерти сумніваються в ефективності цих ідей, адже розрахунок “просто помножити те, що є, на нову ставку” не працює. Реальність буде іншою: хтось закриє бізнес, а хтось зануриться в тінь ще глибше.
“Зростання військового збору з 1,5 до 5% не дасть того приросту доходів, який потрібний бюджету”, — впевнений директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — “Надвисокі податки на продаж нерухомості та на купівлю нового авто ставлять хрест на легальному існуванні цих видів діяльності. 15% від вартості автомобіля, наприклад, 50 тис. доларів, додасть до ціни 7,5 тис. доларів. Це дуже багато”.
Військовий збір чи ПДВ: вибір між дилемами
В уряді вважають, що якщо обирати між підвищенням ПДВ і підвищенням військового збору, то останній варіант здається не таким вже й поганим. Олег Пендзин визнає, що в цьому є певна логіка.
“Військовий збір стосується отримувачів доходу, а ПДВ — всіх”, — пояснює економіст. — “Підняти ПДВ означає стрімко розкрутити інфляцію. Підвищення військового збору також опосередковано виллється у ціну товару, але це відбуватиметься повільніше. Крім того, зростання ПДВ на тлі заморожування соцстандартів, яке передбачене Бюджетною декларацією, — не найкраще рішення”.
Аналітик Олексій Кущ погоджується: обидва варіанти матимуть однаковий ефект — зростання цін. А найбільше від нового 1%-го податку постраждають товари з високою доданою вартістю, адже 1% доведеться платити на кожному етапі ланцюжка виробництва. В результаті кумулятивний ефект призведе до того, що з технологічно складного товару лише у вигляді військового збору доведеться сплатити близько 10%. Зрештою, за все заплатить покупець, тому “захист найбідніших” не йдеться. Справа лише в тому, що військовий збір легко зібрати.
Максимальна неефективність: податкові зміни не рятують бюджет?
Фінансовий аналітик Іван Угляниця вважає, що запропоновані податкові зміни не вплинуть на дохідну частину бюджету та не забезпечать необхідні суми для фінансування війни. Загалом, важко сказати, що запропонований набір податкових рішень має системний підхід.
“Зазвичай великі війни фінансуються внутрішнім та зовнішнім боргом, де внутрішній борг – це переважно емісія”, — зазначає аналітик. — “Податки в цій “ієрархії” важливості та можливості зібрати необхідні суми знаходяться десь на 3-4 місці. Проблема нашої ситуації полягає ще й в тому, що населенню постійно намагаються продавати історію про те, що “все добре” і раптом перевертають риторику, кажучи, що все зовсім не добре, а навпаки. А потім знову “все добре”. Тобто весь час люди стикаються з заявами та діями влади, які самі собі протирічать та викликають резонні запитання: де ж ми насправді знаходимось та що відбувається реально?”.
Плани і реальність: боротьба з тіньовою економікою
Американська торгова палата в Україні розкритикувала податкові плани уряду, закликаючи уряд та правоохоронні органи активізувати боротьбу з тіньовою економікою для забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції.
В ACC переконані, що джерелом додаткових податкових надходжень є боротьба з ухиленням від сплати податків та забезпечення рівних правил для всіх, а не збільшення податків для сумлінних платників податків, які і так несуть найбільший тягар.
Спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер зазначила, що разом із послом Бріджит Брінк запропонувала українському Кабміну провести реформу митниці шляхом цифровізації, що, на її погляд, допоможе запобігти проявам корупції. Також, вона звернула увагу на потенціал “сірих ринків”, наголосивши на важливості боротьби з тіньовою торгівлею тютюновими виробами, алкоголем та електронікою, що можуть стати джерелом значних доходів для держави.
“Головне, що сьогодні потрібно робити, це боротися з тіньовим сектором економіки”, — погоджується директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — “Проте в даному аспекті з’являється традиційна перешкода у вигляді ефективності, з якою влада готова виводити економіку з тіні”.
Чи справді потрібно платити більше?
Бізнесмен, співвласник ГК “Молочний альянс” Олександр Деркач, висловив своє обурення планами уряду щодо підвищення податків:
“Готовий платити більше. Якщо це наблизить перемогу. Хоча на перемогу я й так плачу окремо, як і ви. І не рахую. Одне питання в мене виникає, коли я читаю постанову уряду. Чому там іде мова про додаткові податки тільки для тих, хто їх і так платить. І ні слова про десятки чи сотні мільярдів, які йдуть “мимо каси” по різних чорних, сірих і сіробуромалинових схемах”.
Що далі?
Економісти сподіваються, що у такому вигляді пропозиції Кабміну щодо податкових змін не будуть ухвалені парламентом.
“Я вважаю, що після надходження документу в ВР податкові новації суттєво поріжуть, особливо враховуючи, що вони не рятують бюджет від дірки”, — підсумував Олег Пендзин. — “Тож, в будь-якому випадку повернемося до обговорення ПДВ та економічного бронювання”.
Висновок
Питання податкових змін в Україні залишається актуальним на фоні війни. Збільшення податкового навантаження може призвести до негативних наслідків для бізнесу та економіки в цілому. Тому важливо шукати нові шляхи фінансування держави, зокрема, зменшуючи тіньову економіку та забезпечуючи чесну конкуренцію.