Занепокоєння ще більше посилилося, коли Росія опублікувала документ, у якому йдеться про необхідність переглянути морські кордони у Фінській затоці.
Готланд займає стратегічно важливе місце, оскільки знаходиться в центрі Балтійського моря (на півдорозі між Швецією та Естонією) і всього за 300 км від місця базування Балтійського флоту Росії. Приєднання Швеції до НАТО і надання доступу до Готланду значно збільшило здатність Альянсу розгортати та підтримувати свої сили в регіоні Балтійського моря, і це може вплинути на захист Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії та Польщі.
Через його стратегічне значення протягом більшої частини холодної війни Швеція підтримувала велику військову присутність на острові. Але Готланд був демілітаризований у 2005 роціщоб сприяти миру та співробітництву в Балтійському регіоні.
Цей жест доброї волі був негайно перевірений росіянами, оскільки невдовзі після цього російські чоловіки, які не відповідали звичайному туристичному профілю Готланду, почали регулярно відвідувати острів.
Після того як Росія вторглася до Криму в 2014 році, Швеція зробила значні кроки, щоб захистити себе, знову ввівши 150 постійних військ на острів 2016 року. До 2018 року Швеція збільшила кількість постійно дислокованих військ до 400, оснастивши їх бронетехнікою CV90 та танками Leopard 2. Системи протиповітряної оборони також були відновлені до 2021 року.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році призвело до додаткового підкріплення, навчань та інвестицій в оборону Готланду на загальну суму $160. млн. У квітні 2023 року Швеція разом із польськими та британськими військами на острові провела свої найбільші військові навчання за 25 років.
Географічні відстані у Балтії невеликі, і якби Росія захопила Готланд у кризу, вона могла б домінувати у регіоні Балтійського моря. Це дуже ускладнить Заходу надання підкріплення країн Балтії морем чи повітрям.
Йдеться не лише про Швецію. Литва межує як із російським анклавом Калінінград (який сам стає дедалі більше мілітаризованим), так і з Білоруссю, вона стурбована тим, що на неї можуть напасти, і тоді вона буде фізично ізольована від решти Балтії.
Карта Швеції із зображенням острова Готланд. Shutterstock
За звичною московською манерою, коли на Заході помітили онлайн-документ про зміну російських морських кордонів, Кремль заперечив, що має якісь плани це зробити. Але жодних пояснень російських чиновників, чому пропозиція міністерства була видалена з урядової порталуНе було.
Коли лідери країн Балтії шукали роз'яснення, Литва попередила, що це, як мінімум, ще одна російська. тактика залякування. Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас пішла далі, заявивши, що Росія веде “тіньову війну” з Заходом.
Багато російських танкерів у Балтійському морі відмовляються від лоцманської проводки, практики управління рухом кораблів за допомогою візуальних чи електронних спостережень, навіть під час навігації вузьким Великим Бельтом Данії.
Всі ці провокації відбуваються лише за межами 12 морських миль (територіальні води країни), що унеможливлює для Швеції щось із цим зробити, оскільки ці комерційні танкери не є частиною офіційного Військово-морського флоту Росії. ВМС Швеції попередили, що Росія, ймовірно, використовує ці нафтові танкери для здійснення диверсій, розвідки та шпигунства.
У зв'язку з такими подіями прем'єр-міністр Швеції у березні повідомив громадянам, що вони мають бути готовими до війні.
У минулому Готланд був стримуючим чинником радянської експансії. Але нинішню Росію за Путіна, здається, не так легко стримати, і вона більш сприйнятлива до ризику. Незрозуміло, чи ці провокації є частиною російської тіньової війни, спрямованої на психологічний поділ і тероризування Заходу, чи це прелюдія до справжньої війни, яка обов'язково почнеться, якщо Росія атакує Готланд.
Оскільки Швеція зараз є членом НАТО, це означає, що всі члени повинні стати на її захист, якщо вона зіткнеться з нападом. Сама по собі Швеція має сучасний підводний флот світового класу та Повітряні сили, а також технологічно передову оборонну промислову. базу. Однак важко припустити, чи цього буде достатньо для стримування конфлікту з Росією.
Джерело: Наташа Ліндштедт, The Conversation
