Вчора на очі потрапило повідомлення, можливо, його багато хто бачив, але напевно не надали йому особливого значення, а дарма. Тут треба зробити невеликий екскурс в історію російського флоту, щоб відзначити особливість, що повторилася багаторазово і приблизно в тому самому стилі. Так, у середині 19 століття, під час кримської війни, командувач флотом адмірал Нахімов знищив корабельний склад флоту, а команди кораблів списав у піхоту. І на відміну від байок, які тоді були складені про стійкість матросів, сухопутні вояки з них були так собі. Воно й зрозуміло, адже вони були навчені іншому виду бою, а війна суші – щось зовсім інше.
До речі, російські історики як завжди сфальсифікували реальні події, як це було з тією ж Бородінською битвою, де за їхньою версією, одноокий Кутузов переміг Наполеона. Їм начхати на те, що решта світу знає про те, що в генеральній битві Наполеон повністю розгромив російську армію. Так і з кримською війною. Її подають як нестерпну перемогу російських моряків, але її там не було й близько. Аргументом для байки було те, що англо-французький експедиційний корпус не зміг захопити Севастополь. Тільки ось фокус у тому, що такої мети перед союзниками не стояло. Їм не потрібен був ні Севастополь, ні Крим. Вони банально не мали достатньої кількості військ для окупації.
Насправді метою було роззброєння Росії на Чорному морі, оскільки її постійні війни з Туреччиною вже дістали всіх. І в результаті цієї війни мета таки була досягнута. Нахімов втопив бойовий флот, а напередодні повного розгрому російська армія капітулювала на умовах переможця. Умовою ж була повна відсутність військового флоту Росії в Чорному морі плюс знищення всіх берегових фортифікацій, які були побудовані на узбережжі. І Росія змушена була прийняти ці умови як переможена сторона. Як раніше, своїми руками, був потоплений флот, і фортифікації були зриті власними ж руками. Ну а сталося це тому, що моряки виявились поганими сухопутними вояками.
Під час Першої Світової війни чорноморський флот був захований по базах, а більшість матросів – списані в піхоту і ніякої доблесті, як піхотинці вони не здобули. Понад те, вони стали ядром різних заколотів, що зрештою і розвалило російську армію. Під час Другої світової – все повторилося. Чорноморський та Балтійський флоти сховалися на базах, а особовий склад був списаний у піхоту. З окремих кораблів навіть зняли знаряддя головного калібру встановлення їх на суші.
З матросів сформували «морську піхоту», але це було не те, що у Британії чи США, де морські піхотинці – окрема каста військових, які виховуються і навчаються саме як морпіхи. Казки про те, що солдати Вермахту називали їхню «чорну смерть» – таку ж марення, як і 28 панфілівців. Не навчені ведення сухопутного бою, вони були легким фаршем для німецьких гренадерів. Але у всіх цих випадках, використання матросів як піхоти, було актом відчаю, із свідомо посереднім чи негативним результатом від їх використання.
І ось зараз стало відомо про те, що з Тихоокеанського флоту списали 2+ тис моряків для того, щоб кинути їх на Донбас як піхоту. Плюс до того, що з передка все частіше пишуть про те, що труповані чи захоплені в полон сирійці, кубинці, якісь ефіопи, непальці та ще чорт знає хто. Зрозуміло, що на кожного з них теж треба витратити кулю чи інший боєприпас, але справа в іншому. Вся ця «збірна» з матросів та ефіопів якось не в'яжеться з невичерпним мобілізаційним ресурсом. Просто іноземці, які погано розуміють мову – такі собі бійці, ну а списані в піхоту моряки, це взагалі показник. Чи ні?
Джерело: Anti-Colorados, Defence-Line