Відразу після захоплення влада більшовики розгорнули глобальну систему брехні, яка називалася пропагандою. Народ жорстоко голодував, а більшовики – як висловлювався товариш Ленін – “архітайно” отримували жирні продовольчі пайки.
Ось вам місячна норма пайки “відповідального працівника” Раднаркому в 1920 році (на 1 члена сім'ї):
борошна – 9 кілограмів; олії – 675 грамів; олії – 900 грамів; цукру – 450 грамів; крупи – 3 кілограми 150 гр; м'яса – 4,5 кг; риби – 4,5 кг; овочів 16 кг; чаю – 112 гр.
Звісно, це не найвища радянська еліта. Найвищі (Ленін, Троцький, Свердлов, Дзержинський та інші) мали зовсім інші пайки. Там уже була і ікорочка, і сирок, і навіть цукерки. Це, крім того, що давали їхні маєтки, “віджаті” у буржуїв. Тільки маєток “Гірки”, який забрав собі Ленін, мав корівник та пташник, які освітлювалися за допомогою електрогенераторів, а сад із городом мали площу 5 гектарів. Там було все: полуниця та вишні; помідори та огірочки; картопля та яблучка; смородина та малина…
А ще для товаришів комісарів – кремлівська їдальня, яку теж організували “архатайно” ще 1918 року. Тут подавали кілька видів сирів; делікатесну рибу (семгу, осетрину, стерлядь, вугрів); мариновані грибочки та огірочки; свинину, телятину, курочок, рябчиків, індичок.
Жерли не тільки в їдальні, а й брали “обіди додому”, одразу по кілька порцій. Замнаркому Цурюпа (про якого потім фільми знімали, як він начебто свідомість з голоду втрачав) був жирним і весь час їв. Для цього він затарювався в їдальні відразу шістьма-сімом обідами.
А знаменитий російський історик і письменник Дмитро Мережковський справді знепритомнів з голоду; поет Олександр Блок теж, – з голоду в нього навіть розвинулась цинга і почали випадати зуби. Блок фактично і помер від недоїдання. І таких нещасних було достатньо.
А в цей час один із найближчих поплічників Леніна – Леонід Красін у листах дружині, яку передбачливо відправив до Лондона, який лише обіде двічі на день і скаржиться на надлишок м'яса у них.
А які автомобілі мали більшовицькі комісари! У Леніна їх було півдесятка, більшість із гаража останнього російського царя Миколи II. Сталін у 1917 році отримав суперрозкішний “Vauxhall”, який свого часу замовили в Англії спеціально для вдови імператриці Марії Федорівни, але “Кобе” не сподобалося, що він був відносно тихохідний, тому Сталін пересів на “Packard Twin Six”, перший у світі автомобіль із 12-циліндровим двигуном.
А скільки мільйонів було у більшовицьких вождів у закордонних банках! Ленін мав 75 мільйонів франків у банках Швейцарії. Дзержинський – 80 мільйонів. Стільки ж Зінов'єву. Троцький тримав у Швейцарії 90 мільйонів франків, а ще 11 мільйонів доларів у банках США. І зауважте, долар тоді і долар зараз – дві величезні різниці.
А в кіно та книгах народу розповідали, як товариш Ленін чай морквяний пив уприкусочку зі шматком чорного сухарика: мовляв, так бідував вождь.
СРСР мав під собою міцну основу – глобальну нахабну брехню. Нинішня РФ є спадкоємицею “совка” і теж лежить на тому ж матеріалі. Але…
Але СРСР упав. Впаде і нова гидка путінська імперія. Бо як каже українське прислів'я: “Все минеться, а правда залишиться”.
Автор: Павло Бондаренко, журналіст.