Лазерна зброя, нові ракети та безпілотники. У які військові технології Європа вкладатиме €1 млрд на рік?

Схоже, Європу все більше турбує власна безпека – розмір інвестицій в оборонні інновації зростає пропорційно до загострення ситуації в Україні через вторгнення Росії.

Між 2017 та 2020 роками ЄС інвестував у зброю та військові технології всього €590 млн, зазначає Wired. А вже на період 2021-2027 років блок запланував витратити €7,3 млрд. Лише цього року Європейський оборонний фонд (ЄОФ) розділить €1,1 млрд між 34 напрямками індустрії military-tech. Процес подання заявок розпочався наприкінці червня та триватиме до 5 листопада. У тих, хто виграє грант фонду, буде рік на підготовку проекту.

Далі видання розповідає про напрями інвестицій та теми проектів, які Європа хоче підтримати фінансово.

Телекомунікації та ІІ

Європа прагне зміцнити військові канали та захистити їх від ворожого втручання. Тому ЄОФ виділить:

• €25 млн на 5G-мережу для військової сфери;
• €25 млн на прототипи супутникових комунікацій;
• €24 млн на системи зв’язку для підводних дронів;
• €45 млн на прототип ІІ-програми зв’язку між автоматизованими системами та військовими.

Нова зброя

Зв’язок – це добре, але нею одного ворога не перемогти. Тому ЄОФ пропонує гроші і тим, хто зможе розробити інноваційну зброю:

• €25 млн на наступне покоління броньованого транспорту;
• €30 млн на розумну та ще більш точну зброю;
• €20 млн на мінімум чотири рішення для навігації дронів у вкрай нестабільному оточенні;
• €50 млн на нові наземні летальні дрони – у цьому проекті фонд просить приділити увагу моральним та юридичним аспектам інтегрування автономних бойових безпілотників у європейські збройні сили.

Якщо говорити конкретними прикладами, то ЄС цікавлять ракети вищого рівня точності та боражи, що барражують, типу дронів-камікадзе, які кружляють у певній зоні доти, доки не знайдуть мету і не зможуть її вразити. Також блок не проти розжитися власним варіантом «Залізного бані», знаменитої ізраїльської системи ППО.

Проекти-переможці 2023

У програмі 2023 року було обрано 54 проекти, які отримають фінансування від ЄОФ. Одним із них стала програма Marte, яка займається розробкою технологій для інтегрування у танки. Вона об’єднала близько 40 компаній, включаючи італійську компанію Leonardo і німецьку Rheinmetall. Вони розділять між собою 20 млн. євро.

Схожий проект удосконалення танкової інфраструктури також отримав €20 млн, а його провідним розробником стала французька компанія Thales.

У Європі під керівництвом італійської суднобудівної компанії Fincantieri розробляється новий європейський патрульний корвет Epc2, на створення якого потрібно близько 288 млн євро (ЄОФ вже виділив 154 млн євро).

Проект створення прототипу безпілотного човна на підводних крилах виграв 25 млн. євро.

Французька Cilas разом з іншими компаніями отримала від фонду також €25 млн, але вже на розробку першої європейської лазерної зброї.

Гроші ЄОФ також змогли залучити такі проекти:

• електромагнітна пускова установка – €4 млн;
• ІІ-агент для автономного захисту та реагування на кібератаки – €26 млн;
• дослідження оборони від гіперзвукової зброї – 80 млн. євро;
• створення нової ракетної системи дальністю 150 км – €27 млн;
• військовий вантажний корабель – €40 млн;
• атакуючі технології для підводних дронів – €44 млн.

Фонди та альянси

Wired пише, що не лише ЄФ стимулює розвиток європейських військових технологій. Також є Eudis – фонд на €2 млрд, які він планує протягом семи років витратити на стартапи, малі та середні компанії (мета – 400 на рік).

Є ще Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) під управлінням Європейського інвестиційного банку, що особливо підтримує проекти подвійних (військових та цивільних) технологій. ЄІФ прагне бути ключовим інвестором, залучаючи інших гравців поділити ризик. Щоправда, до 2027 року він має всього €175 млн для інвестування. Європейський банк оборонної індустрії (European Security Industry) може мобілізувати €8 млрд протягом наступних трьох років для оборонних проектів.

Нещодавно ЄІФ підписав угоду з фондом NATO Innovation Fund (NIF), першим багатонаціональним суверенним венчурним фондом, до якого вклалися 24 із 32 країн Альянсу. Мета співпраці цих двох фондів – більш ефективна підтримка інноваційних рішень, щоб швидше втілювати їх у життя.

Одним із проектів, що підтримали NIF, стали безпілотні машини німецької Arx Robotics, які можуть перевозити понад 250 кг вантажу, здійснювати спостереження або виконувати мету. Ці машини вже використовують армії Німеччини, Австрії, Угорщини та Швейцарії, а також застосовували на фронті в Україні, пише Wired.

У НАТО існує власний акселератор – інкубатор стартапів Diana, який торік вклав гроші у 44 молоді компанії у сфері енергетики, телекомунікацій та стеження. Ці стартапи отримали по €100 000 та шість місяців підготовки у різних центрах по всій Європі.

Diana відкрила новий набір заявок для учасників, які до 9 серпня мають запропонувати проекти щодо трьох вищезгаданих сфер, а також охорони здоров’я, логістики та критичної інфраструктури. Особливу увагу акселератор зверне на ті компанії, рішення яких поєднують кілька сфер застосування.

Індустрія на підйомі

Вторгнення Росії в Україну сприяло зростанню оборонної індустрії у Європі. Акції котируються на біржах континенту оборонних компаній зросли в середньому на 45%, наводить Wired дослідження Goldman Sachs.

Індекс Euro Stock Aerospace & Defense, що включає акції великих публічних компаній, причетних до мілітарної сфери (наприклад, Airbus, Rheinmetall, Leonardo та Bae), взагалі злетів на 194% із лютого 2022-го. У тому ж році 27 членів ЄС у середньому витрачали по 1,5% ВВП на оборонку – загалом €240 млрд, вважає Європейське оборонне агентство.

Європейський Союз хвилює не лише підготовка до потенційної війни, а й зміцнення кордонів для недопущення нелегальних іммігрантів. Для всього цього ЄОФ у своєму статутному документі обіцяє до 2027 року надати готові до повноцінних випробувань:

• бойові дрони;
• командні та контрольні програми місцевого виробництва;
• інтероперабельні радіосистеми;
• інтеграції між системами повітряної оборони та космічних супутників;
• хмарні платформи для зберігання та обробки зібраних даних;
• нові системи раннього оповіщення про ракетні атаки;
• засоби морської та наземної боротьби.

Джерело: Wired (Переклад: Forbes).