Після того, як США нарешті просунули законопроект про воєнну допомогу Україні, ситуація з логістикою почне швидко змінюватися. Але ця піврічна пауза у постачанні американських озброєнь кардинально змінила і ставлення низки країн Європи як до власної безпеки, так і до континенту в цілому, включаючи й Україну. Ми неодноразово описували ту допомогу, яку отримували від Німеччини, Польщі, Великобританії, а також ряду країн, які мають відносно невеликі збройні сили – Чехії, Нідерландів, Бельгії, Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та, звичайно, країни Балтії. Якщо когось упустив, то це просто тому, що до окремих країн ми плануємо повернутися окремо. Сьогодні черга Франції.
Досить довгий час Франція критикувала партнерів за те, що вона ухиляється від допомоги Україні і це при тому, що вона має потужний ВПК, експорт якого вже обігнав Росію. Але коли допомога зі Штатів провисла, саме Франція підняла прапор лідера коаліції, як у політичному, так і в збройовому сенсі. У польській пресі є кілька цікавих аналітичних статей на цю тему і ми пропонуємо вичавки цих кількох текстів, щоб висвітлити тему.
Станом на кінець минулого року Франція почала різко нарощувати постачання зброї в Україну і робила вона це декількома способами. Щось було поставлено негайно зі складських запасів власних збройних сил, щось замовлено підприємствам на виготовлення, а щось було викуплено за кордоном для передачі Україні. Як ми знаємо, прямо зараз, за цією схемою, Чехія закуповує для ЗСУ снаряди, а ми просто нагадаємо про те, як Німеччина викупила півсотні «Гепардів» на Близькому Сході. Тож це – робоча схема і Франція теж використовує цей інструмент.
Отже, згідно з звітом французького міністерства оборони (Ministère des Armées), станом на 31 грудня 2023 року для ЗСУ було поставлено такі озброєння.
6 155-мм буксированих гаубиць TRF1; 30 самохідних гаубиць CAESAR калібру 155 мм; 4 реактивні системи залпового вогню LRU; зенітний комплекс середньої дальності SAMP/T із невстановленою кількістю ракет Aster; 2 зенітні комплекси малої дальності Crotale NG з невстановленою кількістю ракет; 38 бойових розвідувальних машин AMX-10RC; 250 колісних бронетранспортерів VAB; 120 позашляховиків VLTT P4; 30 000 набоїв 100-мм артилерії. 155 мм; 1002 одноразових протитанкових гранатометів АТ4; невстановлена кількість крилатих ракет SCALP-EG.
Тут треба врахувати, що деякі позиції вказані не повністю і деякі пункти відсутні з причин, які поки що рано обговорюватимуть, проте список все одно виходить значним. При цьому тут було б недоречно порівнювати те, що поставили європейські країни, зокрема й Франція, з американською допомогою. Європейський пацифізм призвів до того, що збройні сили практично повністю розпродали свої резерви і тому на зберіганні залишився мізер, і часто доводилося деякі види озброєнь та боєприпасів просто знімати з балансу армії. Штатів ця хвороба торкнулася меншою мірою і тому вони здатні зняти з резервного зберігання на порядок більше озброєнь та боєприпасів.
Між іншим, саме структура військової допомоги, яку щойно проголосувала Нижня палата Конгресу, якраз і вказує на цю особливість. Близько третини всієї суми йде на поповнення складських запасів збройних сил США і це означає, що Україна негайно отримає узгоджену номенклатуру зі складів, а поповнюватиметься все на протязі того часу, скільки його потрібно для виготовлення озброєнь та боєприпасів. Погодимося, якби ці кошти були спрямовані виробникам, то новостворену зброю, першими партіями, ми отримали б лише через місяці, а весь обсяг отримували б кілька років. А так – включається «Американський експрес» і все полетіло одразу, зі складів.
І щодо французьких поставок, то багато чого ми отримуємо просто із заводу, а потужності заводів не відповідають потребам воєнного часу. Буквально всі виробники нарощують свої обсяги виробництва, але на все потрібен час. Наприклад, зараз французька промисловість виходить на рівень виробництва 100 тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм та 80 тис. резервується для України. Зараз французи працюють над тим, щоб повністю адаптувати свої авіаційні боєприпаси до літаків F-16, які наші ВПС ось-ось отримають.
Крім того, в Європі ходять наполегливі чутки про те, що Франція готує до передачі нам якоїсь кількості літаків Mirage 2000D, які мають замінити ті кілька літаків Су-24, які вдалося модернізувати для роботи з французькими Скальпами та британськими Тінями. Але фахівці говорять про те, що повністю розкрити потенціал цих боєприпасів можна лише на «рідній» платформі, а саме Mirage 2000D і новіші літаки типу Рафаль, якраз і є такими рідними платформами. Їхня преса пише про те, що наші Сушки фахівці витягують з останніх сил і що заміна їх на менш зношені машини назріла і перезріла. Редактор польського видання Defence24 Мацей Шоп так прокоментував цей вузол:
«Ймовірно, йдеться про Міраж у версії 2000D, а отже, про його ударну версію. Ці машини можуть бути цінними, тому що вони можуть нести французьку високоточну зброю, таку як крилаті ракети SCALP-EG. Придбавши Mirage 2000D, українці розвантажать та перебудують парк літаків, здатних нести цю зброю. Нині цим займаються лише кілька Су-24, які дуже зношені. Пострадянські літаки були пристосовані для використання SCALP-EG на разовій основі і Mirage 2000D повинен використовувати цю зброю більш ефективно. Mirage невеликий за габаритами і тому може працювати з тимчасових аеродромів, що практикується, наприклад, на Тайвані. Він також має найсучасніші системи самооборони. Mirage також може нести низку інших типів зброї, включаючи плануючі бомби та напівактивні, важкі лазерні ракети класу «повітря-поверхня», такі як AS-30L. Останні не є сучасною зброєю (вони надійшли на озброєння в 1988 році), але вони використовуються багатьма країнами світу, у зв'язку з цим їх досить багато. сімейства MICA, що робить літак повноцінним винищувачем. Виникають сумніви щодо тривалості підготовки екіпажів для цього нового типу. З урахуванням тривалої підготовки на F-16 це буде не просто кілька місяців… Хіба що рішення про передачу цих машин прийнято давно, а навчання пілотів проводиться тихо вже багато місяців».
А ми зазначимо, що Франція, на відміну від США чи Німеччини, практично ніяк не анонсує та не артикулює передачу зброї Україні. Мабуть, у французів свій стиль співробітництва у цьому плані і тому багато речей ми дізнаємося вже постфактум. Тому цілком можна припустити, що поки що загальна увага зосереджена на підготовці пілотів літаків F-16, у Франції тихо і вже тривалий час готують пілотів на Міражі.
Крім того, аналітики також розглядають можливість передачі Україні щонайменше 18 грецьких літаків Mirage 2000 EGM та BGM, або 12 катарських літаків Mirage 2000-5, у придбанні яких для України французам довелося б взяти активну участь. За правильного планування Україна могла б отримати не менше 30 «Міражів-2000», що не тільки дозволило б заповнити втрати в пострадянських МіГ-29, Су-27 та Су-24, а й дало б українським льотчикам ширший спектр тактичних можливостей.
Тут не слід упускати ще ось який момент. Наведений вище перелік поставлених ЗСУ озброєнь із Франції не охоплює майже 4 місяці поточного року, а в них Париж вклався суттєво. Принаймні ходять чутки про те, що командний пункт 331 полку ВДВ, який розмістився в одному з будинків тимчасово окупованого Бахмута, було знищено саме французькою плануючою бомбою Хаммер. А їх ми отримали вже цього року. За відгуками наших військових, бомба показує просто вражаючу точність. До речі, російські десантники теж не скаржаться на точність цієї бомби, бо скаржитися вже нема кому, а самі десантники відлетіли в країну вічних парашутів над казанами зі смолою.
Загалом, за ці чотири місяці Франція постачала озброєння у наростаючому темпі і схоже на те, що цей темп збережеться і піде плюсом до відновленої американської допомоги. Принаймні, європейська преса дещо відкриває плани Франції на цьому напрямі. З власних коштів ЗС Франції планується передати додаткові колісні бойові машини піхоти AMX-10RC та бронетранспортери VAB. Все тому, що на зміну йдуть нові машини Jaguar і Griffon і тому активи, що звільнилися, можна передати ЗСУ. Замість того, щоб бути поміщеними в резерв техніки (який Франція, нарешті, хоче відтворити після десятиліть скорочення Сухопутних Військ), ці машини можна використовувати як засіб бартеру при обміні техніки для Києва з іншими країнами.
Прикладом техніки, яку Україна могла б отримати у майбутньому, є гусеничні самохідні гаубиці AMX AuF1. Ці машини повинні бути замінені нещодавно замовленими у виробника гаубицями AHS CAESAR Mk II. Такий хід дозволив би заповнити частину втрат, завданих ЗСУ більш старими зразками натовського походження, такими як М109А3 та А4 або AS90, а в деяких підрозділах ЗСУ – заміну пострадянського озброєння, такого як 2С1 «Гвоздика» або 2С3 «Акація». За наявними даними, Франція може зберігати кілька десятків AuF1 (32 залишаються у строю). Крім того, розглядається можливість постачання робочих коней для логістики – військових вантажівок: Renault TRM 10000 вантажопідйомністю 10 тонн та дещо меншого TRM 2000.
Загалом Франція нарощує свої зусилля не без вигоди для себе, але ми зараз чітко розуміємо, що означають для фронту такі поставки. Франція – прискорюється, Німеччина – також. Того й дивись, що до процесу підключаться Японія та Південна Корея. І все це на тлі поновлення американської допомоги. Загалом, лаптям зараз треба зосередитися на різкому збільшенні чорних мішків, оскільки далі потреба в них тільки зростатиме.
Джерело: Anti-Colorados, Defence-Line.