Влада російських регіонів вербує на війну проти України безпритульних. Підписувати контракт умовляють навіть людей із серйозними захворюваннями. Більшість безпритульних погоджуються на це через невлаштованість їхнього життя, кажуть співробітники некомерційних організацій, які допомагають таким людям. Однак вони не знають жодного успішного випадку повернення бездомних до нормального життя на гроші, зароблені на війні. Натомість, як з’ясувала Сибір.Реалії, вже був випадок, коли під виглядом військового вербування безпритульного відвезли у трудове рабство.
“Влітку бомжують, восени – до нас”
Творець одного з найбільших притулків в Іркутській області зізнається, що давно помітив “пропажу безпритульних”: з вулиць багато хто з них пішов на війну.
– Я б не сказав, що їх на це штовхає безпритульність, бо нині притулок можуть знайти навіть хронічні алкоголіки та наркомани. Якщо не ми, більш-менш світський заклад, то релігійні притулки при церквах завжди дають притулок. Там дві крайності: або патріотизм, коли вони думають, що йдуть батьківщину захищати, або гроші. Або просто їм нема чим зайнятися, нічого до ладу вони робити не вміють, цілей у житті немає, – каже Олексій (ім’я змінено для безпеки співрозмовника).
Організатори благодійних закладів вважають, що перші два роки війни безхатченки також вербувались, щоб підняти свій соціальний статус, але зараз зрозуміли, що “особливої поваги” це не викликає.
– Один алкоголік кілька років прибивався до нас пізньої осені, відігрівався взимку та навесні знову у загул. Ось він торік підписав контракт, півроку відвоював, нагороду показував – щось йому там вручили за порятунок товариша по службі. Про те, як убивав, не говорив, і загалом я якось не помітив, щоб він дуже змінився. Також дуже сильно пив, розтратив усі гроші, що забрав з війни. А сума там була немаленька, – каже Олексій. – У результаті знову приходив до нас нещодавно, думаю, до осені чекати на нього знову “на постійку”.
Ще двоє постійних відвідувачів іркутських притулків, розповідає Олексій, казали, що йдуть на війну заради грошей.
– Це такі “напівзвідомі” мужички, що попивають, з дому їх вигнали дружини, вони поневірялися недовго і надумали таким чином квартирне питання вирішити – на іпотеку заробити. Знаю, що один працював у гаражному кооперативі, другий – на фермерському господарстві. Там, мабуть, не вдалося заробити на житло. Але й про їхні “доходи на війні” мені також нічого не відомо. Відколи пішли, нічого про них не знаємо, на зв’язок жоден з них не виходив, – каже Олексій.
Волонтер іншого приангарського притулку каже, що один із “напіввідвідних” місяцем раніше виходив на зв’язок – просив допомогти вибратися з “ями”.
– Говорив, що пішов у відмову, бо вся його рота загинула, з 50 чоловік залишився він і ще один у шпиталь пішов. Він відмовився йти “гарматним м’ясом”, це його слова, його посадили до ями – типу в’язниці військової там. Я не зрозуміла, чого він від нас хотів, чим ми могли допомогти? Оприлюдненням? Тож ми не ЗМІ. Потім дзвонили йому – номер перестав відповідати, – каже Людмила (ім’я змінено для безпеки співрозмовниці). – Я не знаю, може, й справді “передумав”, але в нас більшість думає, що він запив і його за це посадили. Він із таких був, хронічних.
Людмила розповідає, як наполегливо рекламують військову службу серед безпритульних.
– Торік до нас майже кожного місяця приходили з листівками, де нав’язливо закликали підписати контракт. Обіцяли майже 200 тисяч рублів разом і стільки ж щомісяця. Звісно, ці дурні повелися, – обурюється Людмила. – Справа не лише у відсутності освіти – безпритульні зазвичай люди залежні, тому й опиняються на вулиці. У них голова взагалі не розуміє – вони вірять, що з війни можна повернутись. І не розуміють, що, окрім перших (що підписали контракт на півроку 2022 року), вже ніхто живим не повернувся, хоча минуло вже майже півтора року (з другої партії завербованих).
Про масові розкладки листівок із рекламою військових контрактів розповідали й у благодійній організації “Нічлежка”. за слів працівників петербурзького притулку, представник адміністрації Фрунзенського району Санкт-Петербурга розкладав у пунктах допомоги бездомним листівки із закликом записатися на контракт.
У листівках повідомлялося, що підписати контракт можуть чоловіки віком від 19 до 59 років, які або придатні до військової служби, або мають незначні обмеження щодо здоров’я.
За підписання контракту їм обіцяють разову виплату у розмірі 300 тисяч рублів та середню зарплату у 200 тисяч рублів. Тим, хто підписав контракт, також обіцяють додаткові виплати та пільги.
Волонтери притулку за умов анонімності повідомили, що у результаті війну вербували зокрема безпритульних і з значними обмеженнями здоров’ю.
За даними волонтерського НКО “Альтернатива”, який бореться з рабством у Росії, після масових вербувань у притулках шахраї стали під приводом військової служби відвозити людей у трудове рабство.
– Явище, на жаль, нікуди не подіється, але способи приховування незаконної експлуатації та методи вербування людей змінюються разом із обстановкою. Днями зв’язався з нами чоловік, який поділився своєю історією трудового рабства в Москві, – розповідає волонтер організації. – Антон (ім’я змінено) чекав на поїзд додому на Ярославському вокзалі. Він був у військовій формі з рюкзаком, повним спорядження, повертався додому, тому що у його дивізіоні до січня закрився набір. На вокзалі до нього підійшли двоє чоловіків (один із них був у військовій формі), які представилися бійцями батальйону “Ахмат”, і запропонували вступити до них на контракт. Антон погодився, і його відвезли до приватного будинку, де він уже зрозумів, що опинився у трудовому рабстві. Там Антон не знайшов жодних військових і почав ставити запитання. За це його побили. Коли він спробував себе захистити, двоє мужиків почали його тримати, а ще один продовжував бити. У результаті – розбите обличчя, зламані ребра та два вибиті зуби. Потім Антону пояснили, що тепер він працюватиме на будівництві чи двірником. Вже наступного ранку його вивезли на роботу. На щастя, як тільки хлопець вийшов із машини, то одразу втік.
Волонтери відправили Антона додому, але той, успішно уникнувши трудового рабства, таки вирушив на війну.
– Він таки знайшов, де підписати контракт, – зітхає Людмила. – Але тут ми не можемо вплинути. Якщо людина жити не хоче, ми їй завадити немає права.
Влада Іркутської області заявила, що є і зворотна “тенденція”, коли бездомні кажуть, що воювали на “СВО”, щоб “викликати жалість”. Мер іркутського Залізногірська-Ілімського Павло Березовський повідомив у своєму телеграм-каналі, що жителі міста розповіли йому про учасників війни, що збираються.
“Бачив питання про бомжів, вони у нас є. Ми знаємо їхні імена та прізвища, життєві історії, ніхто з них на СВО не воював. Деякі з них, щоб жалість викликати, кажуть, що воювали”, – повідомив Березовський.
Мер пояснив, що бездомним давали гроші на проїзд, щоб вони поїхали до села за місцем прописки, відвозили до поліції, щоби помити, пропонували жити в гуртожиток в обмін на прибирання міста. За його словами, всі вони начебто відмовилися.
“Очистили вулиці”
Місяцем раніше МВС Якутії спільно з Мінпраці та апаратом омбудсмена республіки публічно оголосили про масове відправлення безпритульних на військову службу за контрактом. Причиною місцева влада назвала міжнародні ігри “Діти Азії”, що наближалися. Мер Якутська Євген Григор’єв напередодні заходу пообіцяв “очистити всі вулиці Якутська” від безпритульних.
Омбудсмен республіки Сардана Гур’єва озвучила при цьому цифри за минулий рік: 2023 року з Якутії на війну завербували 19 чоловіків без певного місця проживання. Тоді вербування безпритульних уповноважене з прав людини пояснила тим, що держава “вже допомогла громадянинові”, а значить, “громадянин вже повинен допомагати державі”.
– Ти патріот, ти отримуєш паспорт, чим ти можеш надати допомогу країні у скрутну хвилину? – Прокоментувала Сардана Гур’єва.
У Ханти-Мансійську в такий спосіб влада “очистила” вулиці, прибравши майже половину безпритульних Югри. Про це розповів “Сургутському віснику” директор центру допомоги “Фавор” Демід Лажинцев.
За його словами, у центрі допомоги, де бездомні отримують тимчасове житло чи допомогу з відновленням документів, удвічі скоротився потік охочих.
“Я пов’язую з тим, що бездомні масово йдуть на “СВО”, сподіваючись заробити і повернутися назад”, – каже Лажинцев. При цьому влада Югри підвищила розмір разової виплати завербованим більш ніж удвічі від “показників” Іркутської області або Петербурга – до 500 тисяч рублів.
Волонтери зізнаються, що не знають жодного випадку, коли бездомному вдалося б таким чином “повернутись до нормального життя”.
– Я у цій сфері вже більше 10 років, багатьох (безпритульних) знаю за іменами – не бачила жодного випадку, щоб повернувся і насправді купив квартиру чи взяв іпотеку. З поля зору за два роки пропали понад 50 людей точно, припускаю, що частина пішла на війну якраз. Хто повернувся? Бачила двох, вони назад у притулок прийшли, вже без грошей. Інші – дай бог, якщо “застрягли” по дорозі, пропиваючи “зароблене”. Швидше за все, живими вже немає.
Натомість є кілька історій, коли бездомними учасники війни стають уже повернувшись з України. Так, безногий учасник бойових дій три дні пролежав на березі річки Читинка у Читі. Місцевим журналістам він повідомив, що, повернувшись із війни, приїхав до брата, але той вигнав його після сварки. Інвалід каже, що планує повернутися до матері в селище Каримське, але поки що йому потрібно в Читі дочекатися виготовлення полегшених протезів. Пізніше він має намір повернутися на війну.
Джерело: «Сибір.Реалії».