Шоу під назвою “вибори президента РФ” закінчилося. І світ розділився. Більшість цивілізованих країн відмовилися визнати цей процес демократичними виборами, але знайшлися й ті, хто все ж таки привітав Путіна з «переобранням».
Вся державна пропагандистська машина Росії день у день переконувала обивателя у незамінності Путіна та його безальтернативності.
Задовго до виборів губернатори отримали планові цифри, які визначали відсоткову явку та голоси, які мають бути віддані за Путіна. Від цього залежала подальша політична доля керівників регіонів. Тому, зрозуміло, чому вони так старалися і задіяли весь адміністративний ресурс, що є у них. Цим можна пояснити і 100% голосування на користь Путіна у виправних установах, військових частинах, будинках для людей похилого віку, лікарнях тощо. Бюджетникам та студентам загрожували звільненням та відрахуванням за неявку на вибори.
У країні не залишилося опозиційних ЗМІ. Вони були видавлені чи розгромлені. На ефіри ТБ, радіо не допускалися влада, що критикує. Роскомнагляд тим часом займається блокуванням сайтів і повідомлень опозиціонерів, які виїхали на еміграцію. Напередодні виборів ця служба звітувала про видалення 4,8 тис. матеріалів, пов'язаних із виборами. Незгодним неможливо пробитися зі своєю думкою до потенційного виборця.
До виборів не допустили Катерину Дунцову та Бориса Надєждіна, яких готові були підтримати значна частина суспільства. Протестне голосування виявилося неможливим через відсутність кандидатів, які критикують владу.
При цьому російські журналісти-розслідувачі говорять про те, щоб досягти результату 87,3% виборчкому довелося йти на вкидання і пряму фальсифікацію. Йдеться про 22 мільйони голосів, стверджує електоральний аналітик Іван Шукшин. Інші аналітики та журналісти називають цифру в 31 млн.
А проведення незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України, Молдови та Грузії суперечить усім нормам міжнародного права та Статуту ООН.
Щоб не було виявлено численних порушень, незалежних спостерігачів на виборчі дільниці не допустили. Наприклад, місію ОБСЄ.
Тому зрозуміла реакція демократичної спільноти на ці вибори. Вони відмовилися вважати їх законними та чесними. Не кажучи вже про те, що Путін став «президентом» уже вп'яте.
Хто визнав, хто – ні
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Боррель заявив, що вибори в Росії не були вільними та справедливими. І ґрунтувалися на репресіях та залякуваннях. Також низка світових лідерів відмовилася визнавати законними ці вибори.
Аналогічні оцінки так званим виборам у Росії також дали Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, США, Франція, Чехія, Швеція, Естонія, Японія.
До того ж, ще в перший день голосування 55 держав та Євросоюз розставили крапки над «i» – засудили та назвали незаконним проведення Росією виборів на тимчасово окупованих територіях України, а саме: Австралія, Австрія, Албанія, Андорра, Аргентина, Бельгія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Коста-Ріка, Латвія, Ліберія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Маршаллові острови, , Монако, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Палау, Парагвай, Польща, Румунія, Сан-Марино, Північна Македонія, Словаччина, Словенія, США, Україна, Уругвай, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Чилі, Швеція, Швейцарія , Естонія, Японія та Європейський Союз.
Водночас Путіна так чи інакше привітали із «перемогою» лідери авторитарних чи навколоавторитарних держав; держав, що має певний інтерес до російських ресурсів, а також країн-сателітів або тих, які ще не повною мірою вийшли із зони впливу Москви: Азербайджану, Алжиру, Вірменії, Білорусі, Болівії, Боснії та Герцеговини, Венесуели, Гондурасу, Єгипту, Індії , Ірану, Казахстану, Китаю, Конго, Куби, Киргизстану, Лівії, Нікарагуа, Саудівської Аравії, Північної Кореї, Сербії, Сирії, Таджикистану, Туреччини, Узбекистану, ЦАР, Чаду. Особливо примітними є вітання із запевненнями вічної дружби та підтримки терористів ХАМАС, а також голів хунти Буркіна-Фасо, Малі, М'янми, Нігеру. За дивним збігом Росія паралельно списала борг у розмірі $26,7 млн. Гвінеї-Бісау. Тепер чекаємо на привітання від керівників і цієї країни. “Дружба” іноді так дорого коштує.
Але більшість країн ніяк не відреагувала на російські вибори, чи то чекають на офіційне підтвердження, чи то не вважають це подією такою, на яку варто звертати увагу. Що це за вибори без вибору?
Навіть союзники щодо БРІКС – Бразилія, ПАР та Ефіопія не відгукнулися. А ще мовчать Монголія, В'єтнам, Афганістан, Індонезія, Філіппіни, Мексика, Грузія, Молдова, Бангладеш, Таїланд, Кенія, Ірак, Непал, Перу, Алжир, Чилі, Еквадор, Туніс, Судан, Ірак, Парагвай, Ізраїль, Ліван, Катар , Ватикан та багато інших.
Путинська команда семимильними кроками йде до абсолютного тоталітаризму і союзників підбирає собі під стать.
Автор: Ірина Гіндіна, політичний оглядач
