Війна в Україні послабила позиції Росії у регіоні
Внутрішній звіт, підготовлений російським урядом у квітні 2024 року, чітко показує, які наслідки війна Росії проти України мала для стосунків Москви з кількома її найближчими союзниками. Згідно з інформацією, опублікованою у виданні Financial Times, в аналізі визнається, що західні санкції створили напруженість між Кремлем і важливими торговими партнерами.
Документ зазначає, що Москва має на меті відновити свій доступ до глобальної торгівлі, створивши евразійський торговий блок, здатний конкурувати з економічними інтересами США, ЄС та Китаю. Російські керівники прагнуть реалізувати проект «макрорегіону», який зможе пережити потенційні переговори з Заходом щодо України, аби зміцнити позиції Росії на міжнародній арені.
У звіті сказано, що новий альянс має зв’язати Росію з глобальним півднем, пропонуючи обом сторонам доступ до ресурсів і розвиток фінансових та транспортних зв’язків, базуючи свої дії на спільних уявленнях про новий світ та власну політику санкцій.
Однак західні країни виявили успішність у впливі на держави Центральної Азії через санкції, використовуючи підходи «батога і пряника». У той же час, союзники Москви, скористалися санкціями, витіснивши російські бізнес-інтереси зі своєї території.
Загрози та виклики для російського впливу у Центральній Азії
У звіті зазначається, що Росії необхідно буде «грати в довгу», щоб утримати країни Центральної Азії в своїй сфері впливу, адже навіть перемоги у війні проти України не зможуть зупинити західний тиск. Таким чином, країнам доведеться оголосити свою позицію щодо відносин з Росією.
Зокрема, Казахстан, найсильніша економіка регіону, осудив агресію Росії та відмовився визнавати анексію українських територій, демонструючи дотримання західних санкцій. Натомість, сусідній Киргизстан зайняв проросійську позицію і став важливою артерією для обходу західних обмежень.
В умовах постійної напруги, союзникам Росії потрібно буде зважити свої інтереси та нові виклики, щоб залишатися на плаву в мінливій міжнародній політиці. Це вимагає стратегічного підходу до міжнародних відносин, врахування загроз західних санкцій і прагнення до економічної незалежності у нових реаліях.
Крім того, ситуація в регіоні лишається динамічною, і країни повинні гнучко реагувати на зміни в глобальному середовищі.
