Рада директорів Банку Росії 26 липня ухвалила рішення про підвищенні ключової ставки відразу на два відсоткові пункти – з 16 до 18 відсотків річних. І це може виявитися не межею: якщо рухатись такими темпами, до 20 відсотків всього крок.
Варто нагадати, що 20 відсотків річних – це значення, до якого підвищили ставку наприкінці лютого 2022 року, щоб збити хвилю паніки, яка виникла на російському ринку після початку повномасштабної війни. Тоді йшлося про екстрені заходи, 20 відсотків вважалися ставкою “заборонною”, кредити за такого рівня ніхто не брав. Та й не до кредитів було у лютому 2022 року. Точніше, у охочих зайняти нестачі не було, лише банки в умовах повної невизначеності в борг давати не поспішали.
Так чи інакше, але на такому рівні ключова ставка протрималася тоді лише півтора місяці. У квітні 2022 року почалося пом’якшення грошово-кредитної політики, і ставка знижувалася на трьох поспіль засіданнях ради директорів Центробанку по три процентні пункти, потім скромнішими темпами. І вже у вересні того ж 2022 року вона була нижчою, ніж до початку війни, – 7,5 відсотка.
Нині все по-іншому. Ставка на рівні 16 відсотків трималася з грудня 2023 року до останнього засідання. Не допомогло. І нинішні 18 відсотків, навіть якщо Банк Росії зупиниться у цьому значенні, надовго. на прес-конференції за підсумками засідання Ради директорів, заступник голови ЦБ Олексій Заботкін звернув увагу, що Банк Росії не просто підвищив ставку на два процентні пункти, але ще й переглянув середнє значення ставок на 2025-26 роки.
Прогноз за середньою ставкою на наступний рік підвищився з 11% до 15%, а на 2026-й – з 6,5% до 10,5%. І там, і там зростання на чотири відсоткові пункти. Більше недвозначного сигналу у тому, що високі ставки – це надовго, придумати складно.
Причина жорсткості, яку демонструють Ельвіра Набіулліна та її підлеглі, у черговому прискоренні зростання цін, яке було зафіксовано у другому кварталі. Офіційна інфляція у червні становила 8,6 відсотка рік у рік, а станом 22 липня – 9 відсотків. Колишній прогноз щодо інфляції на 2024 рік – 4,3–4,7 відсотка – довелося підвищити до 6,5–7. Хоча й ці цифри можуть виявитися надмірно оптимістичними.
Проблема в тому, що інфляцію, яку Банк Росії побороти не в змозі, розганяють фактори, що знаходяться поза компетенцією регулятора. Це і структурний перекіс у бік військового виробництва, і щедрість бюджетних виплат тому ж таки військовому виробництву (а також усім, хто так чи інакше пов’язаний з війною), і санкції, які ускладнюють імпорт, а без нього задовольнити попит з боку росіян ніяк не виходить. Від рівня ставки жодна з цих обставин не залежить.
Ситуація якщо й змінюється, то зовсім не в той бік, у який треба зупинити зростання цін. А інших інструментів у глави ЦБ Ельвіри Набіулліна немає. Так що підвищення ставок буде продовжуватися доти, доки в голови членів ради директорів Банку Росії не прийде усвідомлення того, що страждає від дорогих кредитів (а вони – прямий наслідок високої ключової ставки) цивільне виробництво, яке насичує ринок та знижує тиск на ціни.
Збитки від дорогих кредитів зазнають не тільки мирного бізнесу, а й уряду: йому для затикання бюджетних дірок доводиться займати під вищі відсотки. Держборг, який до війни був на більш ніж комфортному рівні, за нинішньої ставки росте надто швидко. Та й для росіян кредити повільно, але вірно перетворюються на недозволену розкіш.
Купити новий автомобіль, холодильник, пральну машину чи зробити ремонт – одним словом, дозволити собі витрати, які нелегко одразу сплатити із сімейного бюджету, зможе все менше людей. Просто тому, що переплата за кредитом зробить ціну надхмарною. Тож люди, які наскребли на початковий внесок із пільгової іпотеки та отримали в кредит бетонні стіни без оздоблення, опинилися у далеко не кращому становищі. Тим більше, що оцінна ціна куплених квартир може перестати зростати колишніми темпами, а то й зовсім почати знижуватися.
за оцінки Business FM, після підвищення ключової ставки та згортання програми пільгової іпотеки попит на купівлю житла може впасти на 50 відсотків. Рішення ЦП було очікуваним: цифри інфляції доступні всім. Та й Набіулліна ще на початку липня говорила про те, що проінфляційні ризики вже не просто зросли, а й реалізувалися. Тож банки заздалегідь почали підвищувати ставки за кредитами та депозитами. Нині навіть у великих банках можна розмістити рублі під 19–20 відсотків річних. А позичати навіть на купівлю житла доводиться дорожче.
Ринкова іпотека під 21-22 відсотки на сьогодні – подарунок долі. Тобто формально банк може пропонувати і під 19 відсотків, але з урахуванням обов’язкової страховки вийде значно більше. А за таких умов навіть рублі брати – пряма дорога до персонального банкрутства. Програма пільгової іпотеки під 8 відсотків річних завершилася 1 липня. Тож по російському ринку нерухомості фактично завдано подвійного удару. І ті забудовники, котрі не встигли розпродати свої квадратні метри, ризикують залишитися з ними надовго.
Втім, голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна поки що не бачить загрози для девелоперів. На прес-конференції після засідання ради директорів ЦБ вона визнала, що виручка у них не зростатиме колишніми темпами, але будівельники мали достатньо часу, щоб підвищити запас міцності і обзавестися “подушками безпеки”. Але навіть якщо забудовники витримають, для росіян ситуація краще не стане. Пільгова іпотека остаточно зробила житло недоступним.
І тим, кому не вдається купити, доводиться знімати. У Москві розгін цін на ринку оренди житла розпочався ще 2023 року. У середньому, вартість зросла на 20 відсотків. Цього року всі шанси побачити цифру вищу. Витрати на житло – суттєва частина сімейного бюджету, і зростання цих витрат, чи то виплати за іпотекою, чи орендна плата, б’є за рівнем життя. Власне, на життя після щомісячних виплат за житло залишається дедалі менше. А ціни зростають на все. Російські громадяни поступово починають усвідомлювати, що бурхливе економічне зростання які завжди супроводжується поліпшенням життя.
Джерело: Максим Блант, «Радіо Свобода».