На початку агресії путінської Росії проти України, Кремль, Вашингтон і Берлін були впевнені, що ми довго не протримаємося – єдине, що ми можемо “дозволити” собі, як країна, що програла війну, це розгорнути за допомогою Заходу масовий партизанський рух як у роки Другої світової війни. Але минуло два роки і виявилося, що Україна не лише витримала удари віроломної Росії, хоч тимчасово втратила частину своїх земель, а й успішно готується до перенесення військових дій на територію супротивника.
Європейська частина путінської Росії, від Петербурга до Москви та Новоросійська стає новим театром військових дій ракет, літаків та дронів ЗСУ.
Загалом, вся територія Росії стає простором активних партизанських та диверсійних дій, як ЗСУ, так і місцевих антипутінських збройних формувань. На це від України не чекав ніхто, ні Захід, ні путінська Росія.
При цьому не слід забувати, що Кремль, паралельно з невдалою війною в Україні, втягнувся у гострий конфлікт із міжнародним ісламським екстремізмом, у якого в Росії свої цілі, засоби та завдання щодо захисту ісламу, а також мільйонів мігрантів із Центральної Азії.
Автор: Віктор Небоженко, політолог