“На кого ти нас залишаєш?” рефреном проходить крізь усю історію Росії з часів формального скасування кріпосного права ще позаминулому столітті. І ось нова кріпосницька ініціатива. Чому, власне, немає. Робочих рук та інших кінцівок не вистачає. Розмножуватись у росіян теж бажання немає. Який там материнський капітал – все для фронту – для перемоги. А ті, хто вже народжений, підуть у статистику негативної демографії. Фронт в Україні – це не санаторій.
Тож тим, хто в тилу, доведеться напружитися. Після гладких нульових знову в рабство у найвідвертіших формах. Цар наказав. Який і створив цей калейдоскоп проблем: мобілізація на війну, втеча з Росії противників цієї війни, масові загибелі на ній.
Відсилаємо і до радянських практик. Хіба що кримінальну статтю про дармоїдство скасували. І «подарували» сучасним росіянам багато інших натомість.
Введення нової порції понаднормових робіт наближені до уряду особи вже називають пом'якшенням особливостей трудового законодавства. Цілком лягає в логіку новомови епохи «спецоперації». Раніше законодавець лімітував кількість понаднормового годинника, який ляже на плечі працівника. Тепер цей нюанс мають намір виправити. Звичайно ж, про жодне підвищення продуктивності праці говорити не доводиться.
Ось презентував Мединський новий підручник історії. Параграфи у ньому – явно не про історичне покаяння. Російським школярам буквально провертають репресії назад. Сталін, радянський тоталітаризм, колгоспи – це було помилкою. Навпаки – на кістках радянських робітників індустріалізувалися, щоб наздогнати та перегнати Америку. Результат знаєте. Холодна війна програна вщент. І програно багато в чому через рабські умови праці, радянську кріпосницьку людину.
Можете навіть подивитися на ці «Два світу – два Шапіро» на прикладі фото двох перших леді СРСР та США: Жаклін Кеннеді та Ніни Хрущової.
Ідеологи і радянської епохи, і пізнього путінізму так і не винесли простий урок: рабовласництво, феодалізм тому і вирушили на смітник історії тому що праця в таких умовах виявилася просто неефективною.
Вже не кажучи про те, що така праця просто шкідлива і буквально смертельно небезпечна. Ось помирають від того. Буквально. У кращому разі – інвалідами стають. Навантажуючи і так слабкі ресурси соціальної сфери. А така динаміка йде врозріз із директивами Володимира Путіна про необхідність підвищення народжуваності. А сам президент з цим педантичним дорученням не впорається, скільки б не робив із себе пропаленого мачо. М'яко кажучи, не молодшає. Тут би інтернет освоїти, мишку б у руках впевненіше тримати, а не прапор верховного запліднення.
Логіка влади є у всіх сенсах убивчою. Це коли гільйотина одночасно є найкращим засобом і від головного болю, і від лупи. Потрібно ліквідувати проблему разом із їх носіями, усувати справжні причини всього, що відбувається. А такими є війна проти України, і путінська вертикаль, що її розв'язала на радість плебсу всіх мастей.
Їм без пана буде незручно. Хтось має провести на колективну гільйотину.
Автор: Сергій Романов, політичний оглядач
