Початок війни та санкції призвели до серйозних втрат для російського бізнесу, проте не похитнули його вірність Кремлю. Деякі компанії побачили у санкціях та ізоляції Росії нові можливості для зростання, проте ці можливості не здатні вирішити глобальних проблем підприємств. Війна створює багато нових загроз, які вже почали впливати на бізнес.
Початок повномасштабного вторгнення в Україну став серйозним ударом по російському бізнесу, проте не призвів до розриву його зв'язків із Кремлем.
Асоційований дослідник Центру Девіса у Гарвардському університеті Андрій Яковлєв виділяє кілька причин такої поведінки. По-перше, за його словами, представники бізнесу нічим не відрізняються від решти російського суспільства, а тому на них так само діє пропаганда і є психологічна потреба виправдовувати для себе війну, щоб відновити свою картину світу.
Крім цього, бізнес давно звик залежати від держпідтримки, і ця залежність особливо загострилася під час коронавірусу. До того ж, основною мотивацією підприємців було порятунок бізнесу від санкцій, які російські бізнесмени розцінили як несправедливі. На цьому фоні дії Заходу сприйняли як відверто ворожі, що сприяло консолідації навколо влади.
Більше того, аналітики зазначають, що колапс логістики та зростання споживчого попиту призвели до зростання прибутку підприємств малого та середнього бізнесу. У 2023 році оборот малих та середніх компаній зріс у номіналі майже на 20%, тобто більш ніж на 11% у реальному вираженні. За словами економістів, саме санкції відкрили бізнесу нові можливості для зростання за рахунок участі в розбудові логістичних ланцюжків і заміщенні компаній, що пішли з російського ринку. Ще одним фактором стало зростання внутрішнього попиту, зокрема, перенесення у внутрішнє дозвілля споживання значної частини коштівякі раніше витрачалися у закордонних
Проте результати опитування підприємців, проведеного журналом «Генеральний Директор», показують, що з початку війни гендиректори та власники бізнесу стикалися з падінням виручки та попиту, зростанням цін на житло, проблемами з оснащенням імпортним обладнанням, дефіцитом кадрів та оборотних коштів тощо. Однак ще більш серйозним випробуванням для російського бізнесу може стати переділ власності, що фактично почався, на користь силовиків. Йдеться не лише про «націоналізацію» компаній, які раніше належали західним власникам, а й про російські підприємства.
Влітку Генпрокуратура подала близько 20 позовів із вимогою передати державі низку компаній. У грудні минулого року Володимир Путін передав групу “Рольф” під тимчасове управління Росмайна. У Кремлі це пов'язували з «економічною доцільністю» та наявністю «різних схем володіння» компанією, які «вимагали втручання». 28 березня Генпрокуратура звернулася до Центрального районного суду Челябінська з позовом про звернення до доходу держави акцій найбільшого у Росії виробника макаронних виробів – АТ «Макфа». При цьому компанії, які пов'язують із близькими Путіну людьмизбирають активи у хімічній галузі, так само використовуючи механізм націоналізації.
Володимир Путін, у свою чергу, запевняє, що про перегляд підсумків приватизації поки не йдеться. При цьому він заявивщо «вилучення бізнесу у державну власність виправдано у тому випадку, коли дії чи бездіяльність власника завдають шкоди безпеці держави та національним інтересам».
Однак потрапити до категорії тих, чиї дії, а тим більше бездіяльність, на думку силовиків, може йти в розріз із «державними інтересами», стає дедалі легшою. «Патріотичні» медіа вже давно обурюються тим, що «надбагаті не допомагають фронту» та «стурбовані лише збереженням нажитого». Військори та інші «суспільники» закликають вжити «примусових заходів» для виправлення цієї ситуації та прискорити націоналізацію.
Подібні заклики особливо посилюються після викриттів, які наразі регулярно публікуються не лише в опозиційних ЗМІ, а й на радикально-патріотичних ресурсах. Наприклад, вкрай правий телеканал «Царгород» обурюється тим, що діти російської еліти живуть у Дубаї чи Балі, фактично, цитуючи антикорупційні викриття Фонду боротьби з корупцією.
Ще одним можливим ризиком для російського бізнесу може стати нова хвиля мобілізації. Поки що влада намагається поповнювати армію за рахунок примусу термінових і мобілізованих підписувати контракт і спроб залучення нових добровольців, кількість яких порівняно невелика. «Важливі історії» з посиланням на військових експертів зазначають, що якщо російська армія продовжуватиме воювати так, як останні місяці, масова мобілізація їй не буде потрібно. Однак вона може знадобитися у разі великої операції на новому напрямку, наприклад, наступу на Харків.
Для власників та співробітників підприємств, пов'язаних з оборонним комплексом, є додатковий ризик – зростання кримінальних справ за звинуваченням у держзраді та розголошенні держтаємниці. За минулий рік до судів надійшло загалом 70 справ про «держзміну» та конфіденційну співпрацю з іноземною державою, що є абсолютним рекордом у пострадянській Росії. По 37 із них вже було винесено обвинувальні вироки. Звинувачення висуваються не лише на адресу молодих людей, які бажали приєднатися до ЗСУ, а й цілком лояльних до держави вчених. Після російського вторгнення в Україну, наприклад, держзраді звинуватили Одночасно кількох співробітників Інституту теоретичної та прикладної механіки Сибірського відділення РАН, а також завлабораторією квантових оптичних технологій Новосибірського державного університету.
Також всі без винятку російські підприємства не можуть подолати дефіцит кадрів, викликаний війною, мобілізацією і еміграцією, що послідувала за нею в першу чергу молоді. Вже другий рік поспіль кількість резюме, розміщених на сайтах найбільших російських рекрутингових агенцій, зростає 10 разів менше кількості опублікованих вакансій. При цьому, зазначають експерти, сама структура російського ринку не дозволяє подолати цю проблему.
Це не означає, що бізнес, зіткнувшись із погіршенням проблем, «повстане» проти Кремля. Будучи «замкненими» в Росії і не маючи можливості повернутися на західні ринки, російські підприємці, швидше за все, намагатимуться врятувати хоча б частину своїх доходів, демонструючи максимальну лояльність до влади. Однак усередині російського суспільства визріватиме невдоволення, що все більше загострює протиріччя між «старою» фінансовою елітою і силовиками, що її витісняють.
Джерело: Ксенія Кириллова, Jamestown Foundation (Переклад: «Крим.Реалії»)
