Дослідження університету Кіля виявляє вплив людини на морське середовище
Діяльність людини у морському середовищі Балтійського моря стає все більш помітною на дні, викликаючи серйозні наслідки для життя морських видів.
В новому дослідженні, проведеному вченими з університету Кіля, використано високочутливі гідроакустичні методи для вивчення слідів людської активності на дні південно-західної частини Балтійського моря.
Згідно з результатами, близько 36% вивчених територій демонструють різноманітні зміни дна, спричинені такими діяльностями, як днообробка мережами, судноплавство, сліди від якорів та скидання відходів. Ці результати, опубліковані в журналі Continental Shelf Research, ставлять під сумнів екологічну стійкість морського середовища, потенціал відновлення якого залишається слабо дослідженим.
Дослідження вказує на те, що рукотворні зміни на дні можуть зберігатися понад десятиліття, вказуючи на повільні темпи регенерації.
Глибокий аналіз дна моря
Збір даних охопив територію площею 2,189 км², зокрема, в районах Кільської затоки, Мекленбурзької затоки та Фленсбурзького фіорду.
“Гідроакустичні зображення чітко демонструють зміни на дні, викликані різними видами людської активності”, — пояснила Джуліана Андреа Діас-Мендоса, перша авторка дослідження та докторант в групі з вивчення прибережної геології та седиментології.
Понад 91% зафіксованих впливів на дно супроводжувалися діяльністю днообробних мереж, зокрема, слідами від отарних мереж та драгів, які використовуються для вилову молюсків.
Також були виявлені численні інші сліди, зокрема від якорів, дротів, трубопроводів та вирубок.
Екологічні наслідки можуть бути суттєвими
Дослідники використовували дані з різних джерел та доповнили їх високочутливими гідроакустичними картами дна, застосовуючи багатопроменеві ехолоти та бокові сканери. Порівняння цих даних із супутниковими відомостями дозволило краще оцінити людську діяльність у південно-західній частині Балтійського моря.
“Попередні регіональні оцінки на основі інформації про судноплавство не відображали реального впливу людини”, — зауважив професор Крістіан Вінтер, керівник групи з вивчення прибережної геології та седиментології. “Наше високочутливе картування тепер виявляє навіть найменші порушення на дні”.
Це дослідження поєднує в собі всі дані, які допомагають зрозуміти фізичний вплив на дно Балтійського моря, і може слугувати основою для кращого оцінювання тиску на морське середовище в майбутньому.
Розуміння не лише просторових масштабів, а й довгострокових наслідків фізичного впливу є важливим для досягнення стійкого балансу між людською діяльністю та стабільністю морського середовища.
Дослідження показує, що проблеми охорони навколишнього середовища в цьому регіоні потребують подальшого вивчення та заходів, щоб зменшити негативний вплив людської діяльності на морське середовище.
