Політик переконаний, що доля Франції – розбудити Європу.
На інавгурації Володимира Путіна був присутній посол Франції П'єр Леві, коли інші європейські країни проігнорували цю подію.
Рішення президента Еммануеля Макрона надіслати Леві на церемонію, коли Франція намагається виглядати жорсткою по відношенню до Путіна, більше схоже на «двозначність, ніж на стратегію».
“Ніхто не заперечує, що Путін є главою держави та президентом Росії, тому немає причин не поїхати на цю церемонію”, – сказала Сільві Берманн, попередній посол Франції в Москві. «Інакше немає сенсу тримати посольство».
Видання The Sunday Times пише, що перебуваючи при владі, Макрон застосовує деструктивний підхід до зовнішньої політики, висуваючи одну ініціативу за іншою, часто ставлячи в глухий кут своїх союзників. Його турбує Європа, чиє майбутнє процвітання та безпека, на його думку, більше не гарантовані у світі, де все більше домінують США та Китай – особливо якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому у листопаді.
“Макрон хоче бути Черчіллем”, – говорить Мішель Яковлефф, французький генерал у відставці. «Я впевнений, що він хотів би увійти в історію як людина, яка розбудила Європу».
Німеччина за Олафа Шольца повернулася обличчям до самої себе. Британія теж здається французам тінню себе колишньою.
“Те, що раніше було європейським стратегічним трикутником з Німеччини, Великобританії та Франції, тепер залишилося тільки Францією”, – додав Яковлефф. “У Європі утворився вакуум стратегічного мислення, і, заповнюючи його, Макрон встановлює правила”.
Французький президент, безумовно, не відчуває нестачі в ідеях. Але його рішення можуть викликати суперечки: однією з суперечливих стала пропозиція відправлення західних військ в Україну. Схоже, що ця пропозиція була викликана розчаруванням від того, що поки Путін загрожує ядерною війною, Захід стримує себе і каже, чого вони не робитимуть, боячись спровокувати російського диктатора.
Як черговий переворот Макрон нещодавно припустив, що Франція, яка зараз є єдиною країною ЄС з ядерною зброєю, може додати «європейський вимір» до своїх ядерних сил, роль яких досі зводилася до «захисту життєво важливих інтересів Франції». Поки неясно, що саме це спричинить, хоча Макрон дав зрозуміти, що його палець як і раніше лежатиме на ядерній кнопці.
Такі пропозиції були несподіваними, адже ще в перші місяці війни в Україні Макрон наполягав на тому, що Захід має побудувати для Путіна «пандус на вихід» і намагатися його не принизити. Виступаючи з незвичайною заявою, він визнав, що йому слід більше уваги приділяти минулим попередженням ЄС і східних членів НАТО про загрозу з боку Росії. Висловлюючи свою думку, Макрон дотримується давньої традиції французьких лідерів, переконаних у тому, що саме Франції судилося очолити Європу.
Однак Макрон пішов набагато далі за своїх попередників – і часто ризикує підірвати власну політику, виставляючи її на суд нічого не підозрюючого світу і покладаючись на власну харизму, щоб завоювати підтримку, замість того, щоб спочатку досягти згоди в кулуарах.
Про це Пише сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97