Від осинки не народяться апельсинки.
Путін заявив, що Росія не має планів брати Харків.
За три дні до вторгнення він та його сумний кінь стверджували, що планів нападу на Україну Росія не має.
Тому, якщо Путіна каже, що він не має плану захоплення Харкова, чи Сум, чи Чернігова, чи Дніпра із Запоріжжям, чи Одеси з Миколаєвим, то це зовсім не означає, що таких планів немає.
Це в нього немає можливості.
Поки немає.
Але щойно він вважає, що така можливість існує, як плани негайно виникнуть.
Той, хто вірить росіянам, той явно не в ладах зі здоровим глуздом.
І ще додам.
Навіть якщо найближчого року між Україною та РФ буде підписано припинення вогню та встановиться більш-менш тривале перемир'я, це означатиме лише одне – пролунав гонг між раундами.
Вони неодмінно спробують знову. Прийдуть – і знову вбиватимуть, розповідаючи про боротьбу з нацизмом, споконвіку російські території та історичну справедливість. Неважливо, що вони будуть говорити, щоб виправдати руйнування та вбивства.
Вони завжди брешуть і вбивають. Вбивають і брешуть.
Є білкова форма життя, імовірно, може існувати кремнієва або життя на основі якого-небудь металевого з'єднання.
А є життя на основі заподіяння зла навколишнім – і ця форма життя розвинулася поряд з нами, у нас із нею тисячі кілометрів загального кордону.
І, можливо, я надто песимістичний, але, як мені здається, справа тут не в лідері, а саме у формі існування особливої російської матерії, що видавлює з себе все розумне, гуманне, сумлінне, що помилково народжується на тій території. Ніщо хороше просто не може вижити в російському отруйному середовищі. Воно чи біжить геть чи згоряє, розкладається, зникає.
Не варто шукати порятунку від глибинних нахилів мільйонів у смерті одного, хоч і особливо огидного диктатора. Не варто шукати причину в тому, що є результатом еволюції влади, уявлень про порядність, справедливість тощо.
Від осинки не народяться апельсинки.
Сотні років негативної селекції не дасть у результаті нічого гідного. А після відходу одного негідного, російська еволюція обов'язково заповнить порожнечу ще більшою нікчемністю.
Поруч із нами завжди буде ворог. Сильний, підступний, жорстокий та брехливий.
І із цим треба звикати жити.
Ян Валетов, “Фейсбук”
Про це повідомляє видання ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97