У країні продовжуються протести проти закону про «іноагенти».
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі і прозахідні опозиційні партії мають намір співпрацювати з метою зміщення правлячої партії «Грузинська мрія» на виборах, що відбудуться у жовтні. Зурабішвілі сказала, що не має наміру балотуватися, але при цьому що вона «очолить проєвропейський фронт» опозиційних партій та громадянського суспільства.
Водночас грузинська опозиція заявила про необхідність консолідації та узгодження стратегії дій у рамках «європейської платформи національного спротиву» з метою «ураження на виборах «російського уряду» – так називають «Грузинську мрію» опоненти.
Зближення позицій раніше непримиренних опонентів з опозиції, і навіть президента країни, відбулося і натомість кризи, який пішов за рішенням правлячої партії прийняти закон «Про прозорість іноземного впливу», тобто. фактичний аналог репресивного російського закону про «іноагенти». Незважаючи на щоденні масові вуличні протести та попередження західних партнерів щодо того, що ухвалення цього закону негативно вплине як на взаємні відносини, так і на перспективу інтеграції Грузії до ЄС, «Грузинська мрія» все ж таки ухвалила спірний закон 14 травня. Тепер його має підписати президент, але Зурабішвілі вже заявила, що накладе на закон вето, хоча «Грузинська мрія» має достатньо голосів у парламенті, щоб подолати президентське вето.
Закон про «іноагенти» зобов'язує неурядові комерційні організації, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, реєструватися як “агенти іноземного впливу”. «Грузинська мрія» стверджує, що мета закону – забезпечити максимальну прозорість громадянського суспільства. У свою чергу, опозиція заявляє, що насправді партія влади намагатиметься використати закон для придушення критики на свою адресу, що виходить від ЗМІ та НУО, так само, як це сталося в Росії. Також, вважають опозиціонери, “Грузинська мрія” намагається змінити сам вектор зовнішньополітичного курсу країни.
15 травня Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель від свого імені та від імені Єврокомісії поширив заяву, в якій сказано, що спірний закон негативно вплине на прогрес Грузії на шляху до ЄС і закликав грузинську владу скасувати її.
«Євросоюз чітко і неодноразово заявляв, що дух і зміст закону не відповідають основним нормам та цінностям ЄС. Він підірве роботу громадянського суспільства та незалежних ЗМІ, тоді як свобода об'єднань та свобода вираження думок є фундаментальними правами, що лежать в основі зобов'язань Грузії в рамках Угоди про асоціацію та будь-якого шляху вступу до ЄС», – сказано у заяві Борреля та Єврокомісії.
Водночас США також висловили стурбованість ухваленням парламентом закону «в стилі Кремля», який, як заявила 14 травня прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр, «суперечить демократичним цінностям та ще більше віддаляє Грузію від цінностей ЄС». Жан-П'єр наголосила, що у разі, якщо парламент подолає президентське вето і закон буде затверджений, то це змусить США «докорінно переглянути наші відносини з Грузією», передає “Голос Америки”.
У свою чергу, двопартійна група американських сенаторів назвала 14 травня – тобто дату ухвалення парламентом закону про «іноагенти» – «чорний день в історії грузинської демократії». У заяві одинадцяти сенаторів від 14 травня висловлено їхнє розчарування прийняттям спірного закону.
«Це голосування було проведене з порушенням волі сотень тисяч грузинів, які продовжують люто протестувати проти закону, який не лише використовуватиметься для обмеження свободи слова, а й перешкоджатиме розвитку демократії в Грузії», – йдеться у заяві, серед передплатників якої високопосадовець Республіканської партії у Комітеті із зовнішніх відносин, сенатор Джим Ріш та голова Підкомітету з питань європейської безпеки та співробітництва, сенатор Джин Шахін.
У результаті, заявляють сенатори, Конгрес буде змушений «розглянути можливість зміни політики США щодо Грузії, щоб відобразити новий політичний ландшафт у Грузії».
Примітно, що згідно з заявою Омбудсмена Грузії за місяць протестів проти закону про «іноагентів» у країні затримали близько 160 демонстрантів, але при цьому жодного поліцейського, причетного до фактів застосування надлишкового насильства. Згідно з Омбудсменом, таке ставлення з боку відповідних структур «заохочує до відчуття безкарності». При цьому в соціальних мережах неодноразово поширювалися зафіксовані учасниками акцій кадри побиття демонстрантів поліцією та спецназом під час розгону.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе пообіцяв 14 травня журналістам, що всі скарги на дії поліції та спецназу будуть розглянуті та розслідувані. Водночас він наголосив, що «Грузинська мрія» встановила «вищі стандарти, ніж європейські та американські» під час розгону протестувальників, і що твердження про жорстоке поводження поліції з демонстрантами є «перебільшенням».
Тим часом акції протесту у Грузії не припиняються. Після ухвалення закону 14 травня протестуючі стали закликати співгромадян до загальнонаціональної непокори, а західних партнерів – до введення санкцій проти «неофіційного правителя» країни, почесного голови та засновника правлячої партії мільярдера Бідзини Іванішвілі. Чергову акцію 15 травня заплановано о 20:00 перед будівлею парламенту Грузії в центрі Тбілісі.
Про це Інформує сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97