Коли чекати на її кінця?
Якщо коротко, то недоімперія «російського світу» нежиттєздатна, тому що вона є протиприродною, регресивною, неефективною, блюзнірською, безплідною. Спробую пояснити.
Історія, на моє переконання – не зовсім наука, бо має справу з бездоказовими (і кон'юнктурними!) інтерпретаціями подій. На відміну від археології, що вивчає матеріальні артефакти минулих часів. Так ось, археологія підтверджує: народи і, відповідно, держави – як люди: з'являються, існують, проходячи різні стадії розвитку, і зникають. Деякі залишають після себе історичні спогади, більшість цього нездатні.
Малі держави зникають, тому що їх захоплюють/поглинають потужніші та розвиненіші. Імперії – тому що перестають бути лідерами соціального, економічного та технічного прогресу, втрачають адекватну зв'язність та керованість своїх територій та розпадаються. СРСР – новий приклад.
Кремль суперуспішно перетворив Росію на патріархальну середньовічну диктатуру. Звичні атрибути ідейність, добробут, безпека, не кажучи вже про права і свободи, перетворилися на суто пропагандистські симулякри. Все тримається на внутрішньому терорі та зовнішній агресії. Ці скріпи як реанімація: ефективно, але ненадовго.
Сьогодні в недоімперії можна отримати п'ять років зони за пост у соцмережі. Завтра вони повернуть страту, і за нелояльний пост розстрілюватимуть. Тому що терор схожий на наркотик: щоби діяв, дозу треба постійно збільшувати. А що далі, коли куля на думку буде фактично за що завгодно?
Регіональні вожді заради власної безпеки почнуть віддалятися від маніакального Кремля з його біснуватими депутатами та пропагандонами. Протекторат Китаю у цьому сенсі виглядає цілком привабливим.
Ось тільки не треба про Сталіна! Справді, сталінський загальнонаціональний ГУЛАГ був стабільним. Бо там, окрім терору, була спільна приваблива ідея. Радянські люди будували світлий комуністичний рай, мріяли про підкорення Всесвіту та вірили, що всі труднощі – тимчасові. СРСР за часів Сталіна був реальним, а не в мультиках однієї з найрозвиненіших країн світу.
І тоді прибирали з посади (а то й із життя) за будь-яку серйозну помилку, що й забезпечувало необхідний рівень кадрів. А путін тримає біля себе всіх потвор на чолі з проспірованим ведмедовим. Кадрові ротації – виключно за рахунок «своїх». Тому керівники в Росії планують випускати «карбюратори для електроавтомобілів» (не жарт).
Але з ідеологією – ще гірше. Днями у Москві у головному православному храмі відбувся якийсь «народний собор», про який у нас багато пишуть, що він проголосив Україні «священну війну». Але не це є головним у тому збіговиську.
Нею однозначно визначено, що з справжнього росіянина найвищою цінністю і навіть сенсом життя є «російський світ». Так, той самий «російський світ», який нині безжально знищує російськомовних українців Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини, Одещини.
Здавалося б, що сенсом життя християнина, тим більше священика, є шлях до Бога, щоб воз'єднатися з Ним у Царстві Небесному. А для атеїстів сенс життя, мабуть – у пошуку щастя та свого призначення. Але у Кремлі вирішили – ні. Росіяни створені для того, щоб вбивати і бути вбитими за химери, які вигадує божевільний типу Дугіна і підтримую людожер на зразок Путіна.
Така ідеологічна конструкція аж ніяк не може бути стійкою. Тому що туди не вписуються всі інші громадяни Росії, для яких патріарх Кирило – ніхто. А також ті мігранти, яких Росія понавезла до себе, бо «білим російським людям», бачиш, не годиться займатися підмітанням дворів та іншою брудною роботою.
Думаю, що свого часу кадировці – сьогоднішня опора режиму – переріжуть ковтки тим, хто придумав це соборне марення, і вкоротять вуха тим, хто підтримав.
Зараз недоімперія не має ні привабливого бачення майбутнього, ні точок стабільності, які могли б розширюватися. «війна проти всього світу на чолі з англосаксами», «покарання тих, на кого росіяни ображені, бо живуть краще за них», «знищення зрадників-українців, які гидують бути молодшими братами» – це все збудники негативної суспільної енергії.
Гній зі згустками крові – субстанція, яка скріплює, але не довше, ніж триває спільний злочин. А Росія – гниє. Заживо. І горе тим, хто як ми, волею долі виявились поруч.
Добре, а коли недоімперія впаде? Не раніше, ніж зазнає нищівної поразки від України та її союзників. А ще треба принципово скоротити ресурси, які Росія може витрачати на війну.
Наші партнери та союзники повинні не відтягувати цей момент, а навпаки максимально його наблизити. Тому що повільно, поступово агонізуюча недоімперія встигне дістати всіх, а не лише Україну та Європу.
Олександр Кочетков, “Фейсбук”
Про це повідомляє сайт ЮА Обозрєватель, з посиланням на Хартія 97
