Допоможемо здобувати правду!
Такі медіа, як «Хартія'97», лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов називає «добувною галуззю». Вони здобувають правду. І це часом важче, ніж робота у вибої.
Не дивуйтеся та не питайте, яке відношення має Муратов із «Нової газети» до «Хартії». Все дуже просто. Окрім приналежності до «добувної галузі», обидва видання майже шість років тому одночасно звернулися до своїх читачів із проханням про допомогу. Я навіть пам'ятаю день – 3 вересня 2018 року.
Хартія тоді просила у читачів просто підтримки у вигляді разових платежів. І за три місяці спромоглася зібрати майже 15 тисяч євро. А «Нова газета» — при тому, що Patreon тоді ще не був настільки поширеним, як зараз, інтуїтивно обрала саме «патреонівську» модель: читачам запропонували стати співучасниками газети. Точніше, співучасниками, як сформулював Муратов. Їм пропонували оформити щомісячну пожертву.
За перший день таку пожертву «Новій газеті» оформили 1357 осіб, а за рік вона отримала вісім тисяч співучасників. Зараз їх 34 тисячі, і за всіх нестерпних труднощів «Нова» існує переважно на регулярні пожертвування тих самих співучасників.
Вже потім, у грудні 2018 року, Наталія Радіна розповідала, Що більшість тих 15 тисяч євро, зібраних Хартією за три місяці, складалася з внесків в 2-3-5 євро, і захоплювалася тим, скільки людей відгукнулися на прохання про допомогу. А тепер уявіть, як було б чудово, якби ці нехай невеликі внески стали регулярними. Важлива не так сума, як регулярність. Це дуже допомогло б кращому незалежному інтернет-виданню Білорусі, яке вже чверть століття займається здобуттям правди і навіть у ті часи, коли решта незалежних медіа завзято називала Лукашенка «президентом», жодного разу не принесла йому цього задоволення.
Так, зараз ситуація складна для всіх. Білорусь пішла у тінь світового порядку – не тому, що світ від нас втомився, а тому, що війна в Україні повністю змінила структуру та утримання західної допомоги. Тепер все для фронту, все для перемоги, і з цим не посперечаєшся. Тим важливішим стає допомога кожного читача, щоб про ситуацію в Білорусі, про репресії, про тортури, про наших героїчних політв'язнів, як і раніше, могли читати всі, в тому числі й ті, хто сьогодні скорочує допомогу білоруським незалежним медіа. Цих людей, до речі, ніхто ні в чому не звинувачує, всі розуміють.
Я знаю, що не раз медіаексперти та менеджери пропонували Наталі Радиній прибирати особливо важливі тексти «під замок» і робити їх відкритими лише для передплатників. А ще всі ми знаємо, що є безліч медіа, які деякі матеріали роблять доступними лише передплатникам на Patreon. Це цілком нормальна схема, необхідна виживання видання, але «Хартії» вона підходить з однієї простої причини. Багато читачів перебувають у дуже складній ситуації — нещодавно звільнилися з в'язниці, або носять передачі, які стоять великі гроші, родичу, що сидить, або втекли з країни і починають життя з нуля в чужій країні. Для них кожна копійка — це багатство, а передплата Patreon може виявитися непосильною навіть з крихітними внесками (принаймні, у цей конкретний час). І позбавити цих людей можливості читати важливі тексти Хартія не може. Будь-яке слово, будь-яка літера, будь-яка колонка, опубліковані на сайті, мають бути доступні всім читачам без винятку — це жорсткий «хартійний» принцип.
Отже, допомагаючи «Хартії» передплатою Patreon, ви в той же час допомагаєте політв'язням та їхнім родичам, вимушеним емігрантам та волонтерам – усім тим, хто разом з вами йшов на Площу, стояв у зчіпці, писав листи, возив передачі. Це та сама білоруська солідарність, про яку вже ходять легенди. Та, яка сьогодні допомагає нам усім вижити, а згодом допоможе перемогти. Стати патроном Хартії означає наблизити перемогу.
Наші патрони завжди б'ють у ціль.
Підтримати «Хартію» на Patreon можна по засланні.
Ірина Халіп, спеціально для Charter97.org
Про це Інформує видання UA-Obozrevatel, з посиланням на Хартія 97