Президент України Володимир Зеленський представив перед Верховною Радою план перемоги. Сьогодні він летить до Брюсселя, де представить його на засіданні Європейської ради.
Наскільки реалістичним є цей план? Про це сайт Charter97.org поговорили з українським політологом, професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петром Олещуком:
— У тому вигляді, в якому вона сформульована, її реалізація залежить від партнерів України. Про наявність або відсутність відповідної політичної волі. Поки що не можна сказати, що ця політична воля помітна, але радикальна постановка питання кардинально відкриває додаткові можливості для певного прогресу в цьому напрямку.
— Чому Зеленський представив план саме зараз?
– Це пов’язано не тільки з політичними процесами в США і Європі. Є важливий фактор, про який не так давно говорив президент України – це вступ КНДР у війну на боці Росії.
Йдеться не лише про постачання боєприпасів чи ракет, а й про безпосередню участь військового контингенту. Це суттєво змінює характер війни, оскільки переводить її у формат, де Україна проти «осі зла».
Вступ КНДР у війну, навіть якщо контингент спочатку буде мінімальним, є прикладом того, що Білий дім любить називати ескалацією. Відповідь на нього повинна бути симетричною.
Якщо такої реакції не буде, всі у світі сприймуть це як дозвіл на подальшу ескалацію в необмежених масштабах. Куди це нас усіх приведе – незрозуміло. Можливо, до вступу Китаю у війну.
Довгий час Захід намагався представити все це як своєрідний локальний конфлікт, але зараз ситуація виглядає так, ніби це глобальний конфлікт. Відповіді на глобальні виклики також мають бути глобальними.
План перемоги Зеленського – це формат комунікації України та Заходу. Причому як з політичною елітою, так і з суспільством.
Тут я хотів би звернути увагу на 4-й і 5-й пункти плану, які, як я бачу, не дуже обговорюються, але насправді вони дуже важливі.
4-й пункт говорить про те, що в Україні дуже багато ресурсів природного походження. Найбільш важливими є літій і уран. Йдеться про те, що ці ресурси можуть бути витрачені або на демократичний світ, або, якщо їх захопить «вісь зла», вони працюватимуть на зміцнення її військового та економічного потенціалу. Для того, щоб потім налаштувати їх, наприклад, проти тих же американців.
Або, повторюся, ресурси можуть працювати на цивілізований світ. Для цього він повинен зробити відповідний вибір.
5-й пункт стосується того, що Україна має досвід протидії сучасним воєнним загрозам, і вона готова цим досвідом ділитися. Більш того, брати участь у відповідних військових операціях, які будуть проводитися цивілізованим світом. Але для цього він має визнати Україну своєю частиною та підтримати її.
– Перший пункт – це запрошення України до НАТО. Як це може виглядати сьогодні?
– Україна не претендує на отримання якоїсь допомоги, скажімо, безкоштовно. Ми готові надати дуже конкретні пільги для Заходу за цю допомогу, але він має дозріти для прийняття певних політичних рішень. Одна з них – запрошення України до НАТО.
Водночас запрошення до НАТО не означає миттєве членство. Чесно кажучи, питання членства, швидше за все, розтягнеться на невідомий термін і залежатиме від багатьох обставин. Але запрошення до НАТО вже буде показником того, що Захід визнає Україну частиною своєї частини та надсилає відповідні сигнали як Росії, так і Китаю.
Сигнали про те, що все серйозно, просто захопити частину Європи для того, щоб потім використовувати її як плацдарм для подальшої політичної експансії, не вийде.
Це меседж для політичних еліт Заходу. А вони, як ми знаємо, з одного боку боягузливі, з іншого – непослідовні, з третього мріють домовитися з Росією, а з четвертого бояться приймати рішення. Але це також меседж для суспільства, оскільки всі країни демократичні, і багато залежить від думки суспільства.
Відповідно, план перемоги Зеленського – це ще й звернення до суспільства, мовляв, чого хоче західне суспільство. Чи хоче вона підтримати Україну зараз, ціною відносно невеликого ризику та ресурсів, чи тоді отримати набагато серйознішу загрозу від «осі зла», яка об’єднає, посилить, отримає додаткові ресурси і ще більше загрожуватиме тому ж Заходу.
Цей план радикально ставить питання перед Заходом: хочуть вони перемоги України чи ні? Зрозуміло, що вони не скажуть: ми не хочемо. Тоді вони або прВони мають цей план, або пропонують якийсь інший план, який може призвести до аналогічного результату, але якимись іншими діями.
Наголошую, що жодних планів з боку Заходу ніколи не було. Це завжди було предметом критики, наприклад, з боку опозиції.
Так республіканці критикують демократів та адміністрацію Джо Байдена, мовляв, ви підтримуєте Україну, а плану у вас немає. Вони навіть внесли відповідну норму в закон про виділення коштів для України. Адміністрація Білого дому повинна була надати цей план у визначені терміни. Це також затягнуло всі терміни, в результаті подали якийсь план до Конгресу, але ми не знаємо, які конкретно норми там містяться.
Вони уникають плану. У планах – підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, але кому це потрібно, як це потрібно, яким буде результат – незрозуміло. Вони уникають конкретики. У них немає і не буде свого плану перемоги, але Захід не може сказати, що вони не підтримують український план перемоги, тому що тоді з’ясовується, що вони проти перемоги України, і вони не зможуть пояснити це електоральними термінами.
Тому ми вже бачимо першу реакцію на план від західних партнерів України. У США заявили, що в цілому план дуже хороший, але є деякі нюанси, які потрібно обговорити.
Фактично ми бачимо, що це елементи дипломатичної роботи, процесу, і, очевидно, всі ці пункти найближчим часом не будуть реалізовані. Але радикальна постановка питання, так чи інакше, не може не вплинути на позицію західних партнерів. Подивимося, як розвиватиметься ситуація в майбутньому, але рано чи пізно їм доведеться визнати вступ КНДР у війну і відповісти на неї. Навіть для того, щоб банально показати Китаю, що це все не іграшки.
Логічною відповіддю на вступ КНДР може стати або відправка контингенту якоїсь армії (хоча б невеликого підрозділу Французького іноземного легіону), або інша симетрична відповідь.
Якщо китайці не побачать такої відповіді, то це закінчиться дуже погано для всіх.
Про це повідомляє портал UA-Obozrevatel.