Днями одна з працівниць сільськогосподарського підприємства у Кам’янецькому районі показала у TikTok, як її та інших працівників вітали з професійним святом – днем працівника сільського господарства.
Без зайвих слів, компанія подарувала всім бажаючим продуктові набори. Думки коментаторів розділилися від хвалебних про те, що керівництво добре і не економить на співробітниках, до критичних зауважень про те, чому не можна давати премію за хорошу роботу грошима.
“Салідарнасти” Я запитала у білорусів з різних сфер: як їх вітають на роботі зі святами (не тільки професійними, а й, наприклад, з Новим роком, або особистим ювілеєм)?
Імена всіх співрозмовників були змінені з міркувань безпеки.
***
“Я вже другий рік у декреті, тому подарунки отримую тільки від рідних та близьких”, – каже Інна, мешканка районного центру у Брестській області. «Але мій чоловік працює у сфері соціальних послуг і також підробляє в кількох місцях.
Зрозуміло, що там, де він працює за сумісництвом, ні про які шикарні премії не може бути й мови – але навіть на основному місці роботи ті, хто не є членами офіційного профкому (а інших немає), ні на які «плюшки» на Новий рік або будь-яке інше свято не можуть розраховувати.
І що цікаво, якщо у людей є особисті обставини, а організація велика, з усіма філіями більше 100 співробітників, і у когось постійно народжується або помирає, або ювілей, то в профспілковій скарбничці грошей чомусь немає, і всіх просять скинутися по 3-5 рублів.
Пам’ятаєте, як Новосельцев говорив в старому фільмі: «Якщо сьогодні народиться або помре хтось інший, то я залишуся без обіду» – так і у них. Ну, чоловік плюнув і пішов з профспілки, сказавши, що не бачить від нього ніякої юридичної або матеріальної допомоги».
***
Галина з Могильова після університету працювала технологом на хлібозаводі, потім пішла на невелике приватне підприємство.
За її словами, держпідприємство “не морочило собі голову” з грошовими преміями або їх продуктовими аналогами: “Директор натякнув, що у вас вже є постійний доступ до продукції. І це було, чесно кажучи, дуже прикро, тому що дуже мала частина робітників, старожилів і тих, хто більш нахабні, решта просто працювали від дзвоника до дзвінка, але майже не чули навіть банальних слів подяки.
Пам’ятаю, що лише одного разу на Новий рік виділили 2 основні фонди від щедрості, і то не на всіх, а за якимись критеріями та заслугами.
Для приватного власника, де я працюю зараз, все набагато простіше: в день народження вам можуть подарувати додатковий вихідний, на Новий рік – символічний набір шампанського і коробку хороших цукерок. Але він добре і вчасно оплачується, а для мене це важливіше».
***
Василь багато років працює в структурі Мінськтрансу – каже, що «раніше було веселіше», до професійного свята трудящі охоче організовували аматорські концерти і «капустники», кращі працівники бригад або, наприклад, учасники спортивних змагань, заохочували матеріально.
«Зараз премії дають, але не найкращим, а скоріше фаворитам влади, – додає він, – решта це бачать, а від святкової атмосфери мало що залишилося.
Але треба сказати, що наша профспілка не забуває і про колишніх співробітників: всі, хто має стаж роботи від 10 років і більше, в День літніх людей компанія робить виплати по 100 рублів, начебто небагато, але приємно, коли за вами стежать.
Цього року, щоправда, зі списків викреслили дуже багато людей – бо, виявляється, такі доплати мають лише пенсіонери, а тим, хто працює десь в іншому місці, фінансову допомогу не забезпечують».
***
Кирило – індивідуальний підприємець, тому, жартує білорус, всі подарунки він робить собі, від держави “головним подарунком, якщо вони не заважають працювати”. А ось його тесть, розповів чоловік, працює в одному з лісогосподарських підприємств Вітебської області, і там досить поширені премії для працівників:
“До дня працівники лісу, у вересні, їм видають невелику доплату, 2 основні, якщо не помиляюся, а також чек, який можна придбати в продуктовому магазині. Моєму тестю подобається, що це не дурний набір продуктів, які можна і не з’їсти, а можливість вибирати – і він завжди привозить онукам щось, соки, шоколадки, підбирає улюблену гречку і тушонку.
Знаю, що в їхньому районі хороші, за місцевими мірками, подарунки робить молококонсервний завод – хто своєю продукцією, хто грошима, по 100-200 рублів, але таких «багатих» людей не так багато.
А в торговельній мережі, де працює свекруха, співробітникам магазину одного разу вручили подарунок на день працівникам торгівлі… пачка чаю і зефір».
***
Олена є представником сфери освіти, до 2021 року Вона працювала в школі, потім пішла, не дочекавшись, коли її «попросять» на політику, а зараз займається позашкільною освітою.
«У школі вчителі щодня засипали нас квітами, солодощами та кавою/чаєм. Але не адміністрація, звичайно, а батьки та учні. Директор дотримувався думки, що вчитель – це покликання, а оскільки йому ще й зарплату платять, то ми маємо бути щасливими.
Правда, профспілка намагалася лобіювати якісь грошові заохочення, хоча б символічні, але з цього нічого не вийшло – тоді вирішили «нагородити» вчителів сертифікатами в «Євроопті», не пам’ятаю, по 20 або 30 рублів. Це було так соромно!
Гірше – тільки букети з 3 тюльпанів до 8 березня, за які потрібно було підписатися в заяві. Загалом, врешті-решт, я втекла з профспілки, та й зі школи теж, скинувши капці.
У центрі, де я зараз працюю, грошові бонуси теж тугі, але як мінімум менше дурних обов’язків і примусу, а з вмотивованими батьками і дітьми приємно працювати.
Тому, якщо чесно, найдорожчі подарунки для мене – це не гроші чи якась мізерна кава, а наївні та милі листівки від дітей. Вдома вже зібралася велика коробка «великого спасибі», зробленої власноруч. Всі сертифікати з попереднього місця роботи я нещадно викинула, а ці привітання зберігаю, сортую і згадую своїх чудових учнів».
***
Пенсіонерка Алевтина Сергіївна проживає в одному з районних центрів столичного регіону. За її словами, яким буде подарунок та/або бонус до свята, залежить не лише від фінансового благополуччя підприємств, а й від того, які люди сидять “у кадровому та ідеологічному стилі”.
«Наприклад, одна з моїх сусідок багато років працювала в місцевому районі – таких співробітників можна перерахувати на пальцях однієї руки, але ні до дня друку, ні до дня літніх людей, про них редакція не згадала. Сусідка засмутилася до сліз. А друга недавно пішла на пенсію з пошти – і дівчата не полінувалися, прийшли привітати її з квітами і тортом.
Якщо говорити про підприємства, то у нас в агропромисловому комплексі сильні ферми, вони виділяють продуктові подарунки як працівникам, так і колишнім працівникам – тушковане м’ясо, ковбасу, консервований горошок, сир. На професійні свята і напередодні Нового року майже завжди намагаються давати бонуси.
Наш виконком, наприклад, 1 жовтня влаштував невеликий банкет для своїх колишніх співробітників в їдальні, а потім їх відвезли в Будинок культури на концерт, те ж саме зробили до Дня вчителя відділ освіти – колишні директори шкіл і коледжів, завучі зібралися в кафе на захід. Але є і ті, хто обмежується вітальним оголошенням в холі.
Хоча, як мені здається, скільки б не говорили про те, що увага коштує дорого, дуже багато впирається в гроші. Мій племінник в обласному центрі працює в якійсь крутій логістичній компанії, у нього зарплата близько 4 тисяч рублів. Тому його зовсім не хвилює, що на свята не приймають подарунки від начальства: корпоративу раз на рік і хорошої зарплати, каже, цілком достатньо».
Про це Пише портал ЮА Обозрєватель.