Тарифи на комуналку: НБУ прогнозує зростання з 2026 року
Київ, 27 лютого. Національний банк України представив у січневому інфляційному звіті прогноз щодо тарифів на житлово-комунальні послуги. Згідно з документом, у 2025 році суттєвих змін у вартості комуналки не очікується, однак існуючі тарифи визнані економічно необґрунтованими. НБУ допускає їх поступове підвищення, починаючи з 2026 року, хоча точні терміни та масштаби зростання залишаються невизначеними.
Центральний банк зазначає, що прогноз базується на припущенні про стабільність тарифів на газ, опалення та гарячу воду протягом поточного року. Однак, складний стан енергетичного сектору та державного бюджету може призвести до необхідності корекції цін у наступному році. Фахівці НБУ вважають, що поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня є неминучим.
Швидке підвищення цін, хоча й дозволить швидко усунути дисбаланс в енергетиці, може спровокувати значний інфляційний тиск і потребуватиме збільшення державних субсидій населенню. Натомість, зволікання з коригуванням тарифів, зменшивши короткостроковий інфляційний вплив, погіршить фінансовий стан державних енергокомпаній, гальмуватиме інвестиції в галузь та створюватиме ризики для стабільності енергоринку. НБУ підкреслює, що відкладання вирішення проблеми лише відкладає ціновий тиск на майбутнє.
Тарифи на комуналку в Україні 2025: прогноз НБУ та можливе зростання цін.
Варто зазначити, що раніше, 20 січня, народний депутат Євген Пивоваров висловив припущення щодо можливого перегляду вартості електроенергії після завершення опалювального сезону. Також, 19 січня, видання “Фокус” повідомило про категорії громадян, які можуть звільнитися від сплати комунальних платежів, посилаючись на дані Пенсійного фонду України.
Додатково:
Прогноз НБУ щодо тарифів на комунальні послуги є важливим сигналом для населення та уряду. Необхідність поступового підвищення цін обумовлена складним економічним становищем, у якому перебуває енергетична галузь України.
Тривале утримання штучно занижених тарифів призводить до накопичення проблем, – фінансового дефіциту енергогенеруючих компаній, гальмування інвестицій та ризику енергетичної нестабільності. Поступове підвищення тарифів, з урахуванням можливості надання державної допомоги вразливим верствам населення, є, ймовірно, найменш болючим варіантом у довгостроковій перспективі.
Ключовим моментом є знаходження балансу між потребами енергетичного сектору та соціальною захищеністю громадян. Ефективна комунікація ряду з населенням щодо процесу тарифного регулювання є критично важливою для запобігання соціальній напруженості.
Наразі, деталізація механізмів та графіку підвищення тарифів залишається очікуваною подією.
