Режим керованої гнучкості валютного курсу в Україні: Рік після зміни
Перший рік роботи режиму керованої гнучкості валютного курсу в Україні, запровадженого 3 жовтня 2023 року, став періодом значних змін та адаптації для національної економіки.
Замінивши фіксований курс, що діяв з початку повномасштабної війни, новий режим стикнувся з викликами, зумовленими війною та її впливом на економіку. Цей аналіз розглядає результати роботи режиму керованої гнучкості, враховуючи думку Голови Національного банку України Андрія Пишного.
Структурний дефіцит та втрати війни
Структурний дефіцит валюти залишається значною проблемою. Війна призвела до втрати третини української економіки, створивши масштабні бюджетні потреби та значний попит на імпорт при обмеженому експорті.
Оцінка Голови НБУ: успіхи та виклики
Голова Національного банку України Андрій Пишний позитивно оцінює перший рік роботи режиму керованої гнучкості. Він зазначає, що цей режим дозволяє коригувати макроекономічні дисбаланси завдяки адаптації до змін у балансі попиту та пропозиції. Серед позитивних результатів він виділяє:
- Збільшення глибини валютного ринку: Обсяг операцій на міжбанку без участі НБУ зріс приблизно до $110 млн.
- Усунення проблеми множинності курсів: Різниця між готівковим та офіційним курсами значно зменшилася (до 1%, тоді як за фіксованого курсу досягала 7%).
- Повернення відчуття валютного ризику: Населення та бізнес почали більш відповідально підходити до фінансового планування.
- Курс як поглинач шоків: Режим керованої гнучкості запобігає генерації шоків на валютному ринку.
Ослаблення гривні: реальність проти очікувань
Ослаблення офіційного курсу гривні за рік становило близько 13%, тоді як на готівковому ринку – 9%. Голова НБУ відкидає занепокоєння щодо “стрімкого польоту гривні в девальвацію”, вважаючи такі побоювання перебільшеними.
Повернення до фіксованого курсу: ймовірність та умови
Незважаючи на позитивну оцінку, Пишний визнає ймовірність повернення до режиму фіксованого курсу. Він наголошує, що умови, за яких це може статися, легко уявити, згадавши події лютого 2022 року. Однак, наразі він не бачить ознак, що указують на необхідність такого кроку.
Висновок: Адаптація та відновлення
Україна поступово відновлює втрачені під час війни позиції. Набутий досвід та адаптація до умов війни дозволяють центральному банку ефективно керувати валютним ринком у режимі керованої гнучкості. Подальший розвиток ситуації залежить від багатьох факторів, зокрема й від перебігу війни.