На ринку праці України гострий дефіцит кадрів: навіть високі зарплати не рятують ситуацію
Національний ринок праці продовжує відчувати значний дефіцит кваліфікованих працівників, навіть попри мільйони економічно неактивних громадян. За даними заступниці Міністра економіки України Тетяни Бережної, станом на початок 2025 року, 12,5 мільйонів українців є економічно неактивними.
Це значна частина населення, яка потенційно могла б бути залучена до економічної діяльності через перекваліфікацію та набуття нових, актуальних на сьогоднішній день професій. Проте, зазначають експерти, безробіття, навпаки, зростає. Більше того, ситуація ускладнюється значним відтоком робочої сили внаслідок війни та мобілізації.
За даними найбільших онлайн-платформ з пошуку роботи, найбільший дефіцит спостерігається в таких сферах: робітничі спеціальності (будівельники, механіки, електрики, водії), сфера обслуговування (продавці, касири, офіціанти) та сектор безпеки (включаючи потреби Сил оборони України).
Зростає також попит на бухгалтерів та медичних працівників різного профілю. Вікторія Білякова, PR-менеджерка порталу Work.ua, зазначає, що ефективне використання наявних ресурсів стане ключовим аспектом функціонування ринку праці у 2025 році.
Дефіцит кадрів: хто замінить українців на ринку праці?
Найвищий рівень заробітних плат традиційно спостерігається в ІТ-індустрії. Так, середня зарплата джуніор-розробника становить 38 000 грн, middle-розробника – 105 000 грн, а senior-розробника – 190 000 грн. Високі зарплати також пропонують у сферах телекомунікацій, фінансів та фармацевтики.
Завдяки державній підтримці та інвестиціям, помітно покращилась ситуація із заробітною платою в оборонній галузі та defence-tech, хоча вона й дещо поступається ІТ-сектору. Однак, у цій сфері існує перевага у вигляді можливості бронювання військовозобов’язаних.
У грудні 2024 року середня пропонована зарплата в Україні склала 24 000 грн. Найбільше зростання зарплат зафіксовано в сферах нерухомості (50 000 грн), юриспруденції (22 500 грн), управління персоналом (27 000 грн), телекомунікацій (26 920 грн) та топ-менеджменту (47 500 грн).
Регіональними лідерами за рівнем зарплат стали Київська, Львівська, Дніпропетровська та Одеська області. Експерти прогнозують подальше зростання зарплат у зв’язку з постійним дефіцитом кадрів, проте це буде скоріше вимушеним заходом, особливо для малого бізнесу, що перебуває на межі виснаження ресурсів.
Ситуація ускладнюється низьким рівнем народжуваності та внутрішньою міграцією. Тому деякі компанії вдаються до залучення іноземної робочої сили. Наприклад, закарпатська меблева фабрика планує працевлаштувати 160 працівників з Бангладешу. Експерти пояснюють це браком трудових ресурсів в Україні та нижчою вартістю праці мігрантів.
Проте, залучення іноземних працівників не є довгостроковим рішенням проблеми.
Необхідно зосередитися на поверненні українців, їх перекваліфікації та покращенні умов праці. Без вирішення питань мобілізації, військового обліку та ефективної системи перепідготовки кадрів, криза на ринку праці та депопуляція України поглиблюватимуться, створюючи загрозу для економічного розвитку країни.
Брак кадрів, особливо у високотехнологічних галузях, гальмує технологічний прогрес та зменшує конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародній арені. Тому, питання розвитку людського капіталу та його ефективного використання – це не лише соціальне, але й економічне завдання державної важливості, яке потребує комплексного вирішення.
Необхідно розробити та впровадити програми, спрямовані на залучення та утримання українських спеціалістів в країні, враховуючи поточні реалії та виклики, пов’язані з війною. Лише комплексний підхід, що поєднує економічні стимули, державну підтримку та вирішення безпекових питань, зможе забезпечити сталий розвиток української економіки та подолати гострий дефіцит кадрів.
