Спочатку — цитую розповідь про ситуацію з українського ЗМІ, що посилається на чеське, причому наводжу це навіть без відео, бо не воно тут є принциповим, а власне підхід до явища:
“У Празі стався конфлікт між водієм трамвая та українським подружжям із дитиною. Водій громадського транспорту накричав на українців, вдарив чоловіка та вигнав з вагона.
Про це пише iDNES.cz.
Причиною конфлікту стало нібито те, що маленька дитина стояла у взутті на сидінні. Чоловік з дитиною сидів у трамваї, а жінка стояла поруч з ними з візком. Водій знаходився біля відчинених дверей.
“Ви не маєте жодного права перебувати в цій країні! Я викликаю поліцію! Вилазь”, — кричав водій на чоловіка з дитиною на руках.
Чоловік відмовився виходити, і тоді водій застосував до нього фізичну силу.
“Ви забруднюєте трамвай. Ви розумієте?”, — кричав водій на чоловіка. Після цього пара з дитиною вийшла з трамвая.
Празька міська транспортна компанія опублікувала пост, в якому вибачилася і висловила обурення діями свого співробітника. Наразі компанія співпрацює з поліцією, де повідомили, що вже розслідують цю справу.
“Відео інциденту в трамваї, яке поширюється в інтернеті, шокує. Бачити, як працівник транспортної компанії викидає пасажира з вагона з ксенофобськими висловлюваннями, а потім фізично нападає на нього, шокує саме по собі. Але те, що свідком цієї агресії — як вербальної, так і фізичної — стає маленька дитина, не можна пробачити—, — сказав мер Праги Богуслав Свобода.”
Цитату закінчено, тож коментую.
Отже. Коли дитина в присутності обох батьків стоїть у брудному взутті на сидінні в суспільному транспорті, й це відбувається не в нас, а в Чехії, тобто у “справжній” Європі, що надала цій родині притулок (бо так себе поводити вони, мабуть, звикли вдома), — особисто мені здається, що не стільки мала дитина, скільки обидва його батьки, це москалеподібні виродки, які ганьбують (хоча в нас чомусь немає такого слова!) за кордоном Україну.
Якщо ми насправді хочемо до Європи, треба чимось відрізнятись від росіян і не успадковувати совкові звички чи то виховання дітей, чи то його повної відсутності — нехай, мовляв, ВОНИ [тобто чехи] до нас, отаких от, звикають!
І — не хитруючи: хіба винна Європа в тому, що до неї приїхали три (ну гаразд: “дві з половиною”) совкові напівмавпи, навіть якщо вони з України, й до чого тут “ксенофобія”???
Якщо українці поводитимуться в Європі зухвало, а потім голосно розповідатимуть, що вони “мають значення”, то євромайбутнє нашої країни виявиться вельми сумним.
Європейці, звісно, мають не піддаватися на провокації, але й нашим не варто їх провокувати, а кожен молодий батько краще б захищав свою гідність не в чеському трамваї, а в ЗСУ.
