Мобілізація, масова еміграція та відправка на фронт за контрактом – все це спровокувало дефіцит кадрів у РФ. В умовах нестачі робочої сили підприємства російського ВПК заманюють нових працівників різними преференціями, у тому числі високими зарплатами та можливістю отримати “броню”, щоб не опинитися на фронті в Україні. Насправді обіцянки не завжди збігаються з реальністю, як з’ясувала DW, вивчивши сайти пошуку роботи в Росії і поговоривши з кількома співробітниками оборонних підприємств.
Росія не може вирішити питання дефіциту кадрів
У бюджеті РФ на 2025 рік закладено рекордну суму на військові цілі – 13,5 трлн рублів, що еквівалентно 6,31% ВВП РФ. З одного боку, російська влада заливає “захмарні гроші” у ВПК, але з іншого – для підвищення обсягів виробництва треба знайти вільні руки, пояснює професор МДУ Наталія Зубаревич. Наразі у сфері ВПК РФ, за її словами, задіяно понад 2 млн осіб. Вона пояснює: те, що президент РФ Володимир Путін з гордістю називає “історично низьким рівнем безробіття за останні 15-20 років”, насправді є небувалим кадровим голодом у країні в різних областях, що означає, що “вільні руки” практично закінчилися. Дефіцит персоналу за підсумками 2023 року становив 4,8 млн осіб, підрахували у ФДБУН “Інститут економіки РАН”. Ситуація з доступністю незайнятих на ринку праці у 2024 році погіршилася, прозвітував у недавньому дослідженні Центробанк Росії.
Підприємства практично у всіх галузях, продовжує Зубаревич, за умов кадрового голоду вступили в гонку зарплат: за допомогою фінансових обіцянок вони переманюють фахівців один у одного та намагаються зберегти існуючі кадри. За даними Мінпромторгу, зростання зарплат у ВПК за два роки склало 30-60%. На думку Зубаревича, ця ситуація через політику російської влади створює безліч дисбалансів, за які “економіка раніше чи пізніше карає”.
Чим заманюють співробітників у ВПК
DW вивчила найпопулярніший у Росії рекрутинговий сайт Dreamjob, на якому співробітники можуть залишати анонімні коментарі. За останні два роки відгуків із згадкою військово-промислових підприємств стало помітно більше, що опосередковано свідчить про їхню рекрутингову активність. Деякі роботодавці обіцяють безліч соціальних гарантій та різних бонусів, щоб заманити до себе нових співробітників. Наприклад, так чинить завод імені Свердлова в місті Дзержинськ Нижегородської області, що виробляє оборонну продукцію та вибухові речовини. В описі вакансій там пропонують високі зарплати з індексацією, “броню” від мобілізації та доставку додому після вечірніх змін. Втім, відгуки співробітників говорять про іншу картину: керівництво, за словами одного із співробітників, нерідко віднімає із зарплати через претензії до якості роботи. “Нерівномірні навантаження за однакову зарплату”, – додає інший співробітник цього заводу зі стажем роботи 1-2 роки.
Співробітники ракетно-космічної корпорації “Енергія” (РКК “Енергія”), що базується в Московській області, також скаржаться на ілюзорність високих зарплат. “ЗП по організації вказується досить високою, але при цьому розрив між керівництвом та рядовим співробітником просто величезний”, – пише працівник зі стажем роботи більше 10 років. За його словами, зарплата у великому маркетплейсі може бути вищою, ніж інженера на їхньому підприємстві. Хоча, додає він, щоб “виростити тямущого інженера в даній сфері, потрібно багато часу”. Про “відносно гідні зарплати” написали у профілі заводу №9 у Єкатеринбурзі, де виробляють артилерію. Але це, зазначає автор відгуку, можливе у разі “великих переробок”. Інший співробітник повідомляє, що зарплата в оголошенні вказується одна, а “за фактом менша на чверть”. Про те, що підприємство фактично обслуговує війну, у коментарях ніхто не згадує.
На підприємствах скаржаться на матеріально-технічне обладнання
Працівники “Курганмашзаводу”, що виробляє бойові машини піхоти БМП-3 та БМД-4М, скаржаться не лише на низьку зарплату, а й на застаріле обладнання. Так, один із співробітників пише про обладнання 1960-х років випуску, шестиденний робочий тиждень і низьку оплату праці – 42-46 тисяч рублів: “У термічці печі старі, техпроцеси старі вже неактуальні”. В оголошенні заводу за цією професією вказано зарплату від 75 тисяч рублів.
На РКК “Енергія” також незадоволені “критичною нестачею міряльного та ріжучого інструменту” та комп’ютерів. Співробітник підприємства “Енергомаш” у Петербурзі, що постачає продукцію у тому числі для військової галузі, пише про знос обладнання, через що “велика частина заводу здається висить на волоску”.
У “Омсктрансмаше”, що виробляє танки для армії РФ, пишуть про кратне збільшення чисельності одному з відділів з 40 до 300 людина: “Роботи дуже багато, оскільки підрозділи дуже люблять перекладати обов’язки друг на друга”. На Обухівському заводі, що виробляє радіоелектроніку в Петербурзі, поскаржилися на нестачу “специфічних інструментів” та постачання робочих матеріалів. Згідно з відкликанням одного зі співробітників, працівники переходять на інші підприємства з високою зарплатою, “і в результаті за трьох працюєш саме ти поки що, зрештою, не звільняєшся сам”.
“Новини не читаю”: що розповідають співробітники ВПК
Минулого року зросла зарплата на машинобудівному підприємстві “Енергомаш” у Санкт-Петербурзі, розповів DW один із його співробітників Михайло (ім’я змінено на прохання співрозмовника). Однак цього року, наголосив він, преміальну частину зарплати урізали через збільшення штату. “Пояснили це тим, що термінові замовлення закінчилися”, – каже Михайло. На підприємстві Михайло має “броню”, яка дозволяє уникнути призову до армії у разі чергової мобілізації в країні. За його словами, один із співробітників минулого року підписав контракт із Міноборони через високі зарплати, отримав поранення і знову повернувся на підприємство.
Михайло каже, що про війну в Україні воліє не думати, вона його стосується лише частково. “Новини ніякі не читаю. Відпрацював свого часу – поїхав додому”, – описує свої будні Михайло. Міняти робоче місце не хоче, оскільки “давно працює для підприємства” і виплачує іпотеку.
Інший співрозмовник DW Антон (ім’я змінено на прохання співрозмовника), який працює на військово-промисловому підприємстві, що виробляє мікроелектроніку, розповів про дворазове зростання зарплат з моменту повномасштабної війни РФ проти України. За його словами, якщо на початку 2022 року платили 60 тисяч карбованців на місяць, то до кінця 2024 року – 130 тисяч карбованців. Але він зазначає, що разом із зростанням вартості життя в Росії його добробут не сильно змінився відтоді. “Нещодавно у нас закінчилося замовлення, тому преміальну частину урізали, плюс частину нашої зарплати почали забирати, щоб виплачувати зарплату інженерам – вони поки що залишаються без (фактичної) роботи”, – пояснює Антон. Він розповів, що зараз вивчає ринок праці, щоб перейти на інше підприємство з більш привабливою зарплатою та бронею – практично всі компанії виконують замовлення Міноборони РФ. “Я б із задоволенням перейшов у цивільний сектор, але там практично немає пропозицій, пов’язаних з мікроелектронікою”, – пояснює він. Війну проти України, за його словами, він не підтримує, але очікує, що “невдовзі все вирішиться”.
Джерело: Олексій Стрельников, Deutsche Welle
