Те, що зараз відбувається у Москві, інакше, ніж антикитайським заколотом, назвати не можна. Був би сильний крок із боку Сергія Шойгу ввести до Москви танки та захопити владу у Кремлі та Останкіно. Путіну – стрімкий бекіцер.
…провисаючи з заколотом проти ФСБ у цей годинник, Шойгу повторює помилку Пригожина, який дійшов до воріт невизначеності, обравши неславу і швидку смерть замість відчайдушної спроби перевернути дошку.
Війні кінець. Шойгу – миротворець. А все тому, що в нього мати була українкою. І водночас він – яскраво виражений синантроп. Тому провисаючи з заколотом проти ФСБ у цей час, Шойгу повторює помилку Пригожина, який дійшов до воріт невизначеності, обравши неславу і швидку смерть замість відчайдушної спроби перевернути дошку. Хто перший зрозуміє, що варто ризикувати, змінить Росію. Вона зараз реально на глиняних ногах. Унікальні дні.
Шойгу – реально єдиний, хто може зробити. Але не здатний. Тому його теж з'їдять. Вже їдять. І їдять саме його. Людину, на яку повісять усі траблі на фронті та неможливість хоч якось перемогти у цій війні.
Джерело: Андрій Бондар, блогер