Що є найбільшим викликом інвестора?
Може корупція?
Може ризики?
Насправді ні. Бо найбільшим викликом для інвестицій є невизначеність. В умовах великої невизначеності інвестор не може ні порахувати ризики, ні врахувати корупцію. Не так важливими стають і тисячі інших проблем.
Гроші приходять навіть до країн, якими правлять людожери. Просто інвесторам треба чітко розуміти, яке меню.
Тому в Україну не заходять інвестиції під час війни. Бо війна – це максимум невизначеності. І інвестуються гроші, які вже є в країні і які не можуть звідси вибратись. І, звісно, гроші організацій накшталт ЄБРР.
Але мова не про Україну. Мова про США і світ. Де, наче, тимчасово видихнули і перестали боятись рецесіі, тим більше ФРС сказав, що ризики цієї рецессіі зросли, але ще не настільки, щоб стрибати з даху хмарачоса.
Які основні ризики Трампа? Торгівельні війни? Провокована ними інфляція? Дружба з Путіним? Маск і його звільнення направо і наліво? Чи знову Маск, чия поведінка може призвести до банкрутства Тесли і падіння ринків?
Це хаос. Який зараз значно більший, ніж під час його першої адміністрації. Бо тоді президента Трампа оточували професіонали, які, дійсно, довго не затримувались на посаді. Але вони стримували його пориви. А зараз навколо Трампа лоялісти, які посилюють хаос у своєму бажанні продемонструвати любов до найвидатнішого лідера сучасності і найкращого президента США.
До чого це призводить? До невизначеності. А невизначеність стримує інвесторів. Які не знають, з яким настроєм і ідеями завтра може прокинутись Трамп. І ця невизначеність небезпечніша ніж навіть торгівельні війни разом узяті.
До чого призводить невизначеність? До того, що люди стримують, відтерміновують інвестиції. Угоди по злиттю і поглинанню відкладаються. Фірми не виходять з розміщенням акцій. Рішеня ставляться на паузу. А це вже прямо впливає на зростання економіки. І починається коло “негативні очікування – дії – ще більш негативні очікування”. І хвіст починає віляти собакою.
До чого це все може призвести? Насправді, все разом може штовхнути економіку США до рецесії, причому у вигляді стагфляції, а фондові ринки – до обвалу.
Звісно, може, то не означає, що обов язково штовхне. Але ризики такого розвитку подій зростають карколомно. А світ вже встиг забути,, як це воно. Виросло ціле покоління, для якого 2008 рік – то щось із казок батьків.
Цікаво, що 2008 рік для багатьох був сюрпризом. Економіка тоді зівштовхнулась із айсбергом, коли під водою було те, що ніхто не бачив, але що і пробило борт. А зараз ситуація зворотня. Корабль тупо несеться на величезну скалу. І капітан іі бачить. Але каже, що то все ок. І так треба. І проблема у тому, що якщо криза станеться і з неї треба буде шукати вихід, до керувати процесом знов буде той самий капітан. Керувати так, як він вміє…
Але ж це лише ризики. Лише припущення. І може пронесе…
