Команда «ДумаБінгоразом із «Версткою» щомісяця розповідає про те, в чиїх інтересах насправді вносяться та приймаються законопроекти – бізнесу, відомств та різних галузей.
Сьогодні ми розберемо деякі червневі ініціативи, які можуть принести користь конкретним особам. Загалом у червні депутати внесли 84 законопроекту та за підсумками трьох читань схвалили 11.
Приватизація на користь РПЦ
У червні Держдума схвалила заборона на приватизацію майна релігійного призначення (храмів, цінних предметів для богослужіння, ікон тощо). За словами співавтора законопроекту комуніста Сергія Гавриловаідея належить патріарху Кирилу та лідерам традиційних конфесій.
Крім того, приватизація такого майна, вчинена після 14 грудня 2010 року, вважатиметься недійсною, якщо законом не передбачено інше щодо культових будівель (церквей, мечетей, буддистських храмів, синагог та інших), що належать до об’єктів культурної спадщини народів Росії. Відтак ті, хто після 2010 року приватизував релігійне майно, мають його повернути. Такі випадки, за словами Гаврилова, «поодинокі».
Сергій Гаврилов був президентом Міжпарламентської асамблеї православ’я до 2023 року, а минулого скликання Держдуми очолював групу із захисту християнських цінностей. Зараз комуніст входить до президії Всесвітнього російського народного собору поряд із патріархом Кирилом. Депутат давно просуває інтереси РПЦ у парламенті: наприклад, у 6-му скликанні Держдуми (з 2011 по 2016 рік) він став співавтором законопроекту про захист релігійних почуттів віруючих.
Серед інших ініціаторів заборони – єдинорос Ганна Кузнєцова: вона також лобіює інтереси РПЦ у Держдумі У скликанні Кузнєцова керує групою із захисту християнських цінностей і входить до керівництва Союзу православних жінок, а її чоловік – священик Олексій Кузнєцов, настоятель храму Воскресіння Христового в Пензенській області
Вона також підтримала законопроект щодо заборони сурогатного материнства для іноземних громадян на території Росії. Під час обговорень Кузнєцова говорила, що ініціативу вітали «всі конфесії, Патріарша комісія з питань сім’ї, родинні батьківські спільноти».
“Газпром” проти “приватного монополіста”
Олександр Хінштейн разом з іншими депутатами ініціював законопроект про зниження вартості технічного обслуговування та ремонту газового обладнання в будинках. Автори в записці пояснення посилаються на високі тарифи в будинках і квартирах Самарської області – рідному регіоні Хінштейна. Сам депутат вважає, що проблема виникла, зокрема, через приватну газову монополію: «якщо „Газпром“ обслуговує в регіоні лише 3% домогосподарств, то структури приватного монополіста – 95%».
Під приватним монополістом Хінштейн має на увазі Середньоволзьку газову компанію. За даними “Комерсанта”, ця компанія може бути афілійована з екс-губернатором Самарської області Дмитром Азаровим. Він пішов у відставку наприкінці травня 2024 після багаторічного конфлікту з Хінштейном.
Якщо законопроект ухвалять, обслуговувати газове обладнання у будинках зможуть будь-які газорозподільні організації. У Самарі, крім Середньоволзької газової компанії, це також структури “Газпрому” – “Газпром міжрегіонгаз Самара” та “Газпром газорозподіл Самару”.
На те, що законопроект внесений на користь «Газпрому», також вказує на участь у ньому лобіста компанії депутата Павла Завального. Він вважається впливовим політиком у ХМАО, має зв’язки у газових та нафтових підприємствах Югри. Він довгий час очолював найбільше дочірнє газотранспортне підприємство “Газпрому”.
Завальний досі керує Російським газовим суспільством, яке фінансує «Газпром», а у Держдумі з 2015 року очолював комітет з енергетики. Лише 23 липня цього року він залишив цю посаду, заявивши, що залишиться працювати в комітеті. В одному зі своїх інтерв’ю Завальний визнававщо обстоює інтереси «Газпрому» у парламенті
Безкоштовні приміщення для прокуратури
Група депутатів запропонувала зобов’язати служби залізничного, повітряного та водного транспорту, а також метрополітен безкоштовно надавати прокуратурі приміщення, обладнання та засоби зв’язку. Одна з цілей ініціативи – оптимізувати бюджет прокуратури.
Серед авторів – колишні працівники прокуратури. Наприклад, Анатолій Виборний більше 10 років працював у Головній військовій прокуратурі, у тому числі на посаді старшого військового прокурора. Інший автор законопроекту – Василь Піскарьов, 2001 року дослужився до заступника прокурора Ленінградської області. А депутат Ернест Валєєв майже три роки був заступником генпрокурора Юрія Чайки.
Гральний бізнес на користь Ротенберга
У лютому 2024 року депутати від ЛДПР внесли законопроект про правила розміщення реклами у Севастополі. Парламентарії запропонували дозволити місцевим органам самим контролювати зовнішню рекламу, як це робить влада Москви та Санкт-Петербурга. Однак у другому читанні у червні законопроект доповнили нормою, яка не стосується реклами.
Депутати Максим Топілін, Артем Кір’янов, Станіслав Наумов та Юрій Нестеренко запропонували перенести гральну зону «Золотий берег» до Ялти. Спочатку гральну зону планували розмістити на території колишнього санаторію «Фортуна» у селищі Кацівелі, за 27 кілометрів від Ялти. Але інвестори, за інформацією Парламентської газети, попросили перенести зону до центру Ялти, щоб окупити вкладення у будівництво готельного комплексу, казино та іншої інфраструктури.
У кримську гральну зону, по даними ЗМІ, інвестує «Керуюча компанія інфраструктурних проектів» («УКІП»). Вона пов’язана з Аркадієм Ротенбергом, другом Путіна та «колекціонером» кримських санаторіїв. «УКІП» керувала двома із п’яти санаторіїв Ротенберга. Також мільярдер числиться серед колишніх кінцевих власників компанії, що управляє.
Сам Ротенберг заявляв, що планує зробити туристичні проекти основним напрямком свого бізнесу. За даними на вересень 2023 року, він хотів вкласти у розвиток курортів у Криму та Сибіру 129 млрд рублів.
Як повідомляють ЗМІ, у будівництво кримської зони також братимуть участь структури екс-глави Мінсільгоспу та колишнього губернатора Кубані Олександра Ткачова. Йдеться про компанію «Кіпаріс», яка належить ТОВ «Мистецтво розваг». Половиною цієї компанії володіє компанія «Інвест проект» підприємця Андрія Скока. Скок вважається керуючим активами екс-губернатора Ткачова.
До речі, у Олександра Ткачова є старший брат у Держдумі. Олексій Ткачов. Він – рядовий член комітету з питань власності та у 8 скликанні поводиться слабко. Здебільшого бере участь лише у «думських» законопроектах, на засіданнях парламенту не виступає.
До кінця незрозуміло, чому саме Топілін, Кір’янов, Наумов та Нестеренко внесли поправки, вигідні Ротенбергу та Ткачову. Зв’язків між їхніми структурами та депутатами експерти «ДумаБінго» не виявили. Однак це вже не перший випадок, коли Топілін та Кір’янов лобіюють інтереси тих, із ким, на перший погляд, ніяк не пов’язані. Наприклад, Топілін активно просував законопроект, вигідний гіганту ринку зовнішньої реклами «Рус Аутдор», про що «Верстка» писала в лютому та квітні.
Крім того, Топілін очолює комітет з економічної політики, а Кір’янов та Наумов обіймають посади його заступників. Як показують дослідження «ДумаБінго», посади голови та його заступника – найдієвіший інструмент для просування інтересів у Держдумі.
Депутати не вперше змінюють предмет законопроекту до другого читання. Зазвичай це відбувається, на думку експертів ДумаБінго, коли потрібно вирішити термінове питання на користь конкретних осіб.
Так було з «технічним» законопроектом про заміну окремих законах терміна «член Ради Федерації» на «сенатор Російської Федерації». До другого читання ініціатива перестала бути просто «технічною»: депутати несподівано внесли до документа поправки про можливість «примусового переміщення громадян» з територій, де запроваджено військовий стан. Поправки також дозволяли затримувати мешканців цих територій терміном до 30 діб за порушення указів президента.
Ще один приклад – законопроект про прискорення процедури переселення москвичів за програмою реновації До другого читання московська депутатка Ірина Бєлих внесла поправку, яка передає контроль над нацпарком «Лосиний острів» від Мінприроди до московського уряду.
У передачі повноважень був зацікавлений мер Москви Сергій Собянін: за його словами, він особисто просив Путіна передати контроль над нацпарком Москві, щоб «акуратно облаштувати та упорядкувати».
Джерело: «Верстка».