Ви уявляєте? – До них дійшло! Американці чухають ріпу і зізнаються: «Ми недооцінили ігри Путіна. Він грав довгу!» Хто б міг подумати? Плешивий бандит засів у Кремлі з 2000 року, підірвав будинки, пропрасував Чечню, виступив із програмною промовою в Мюнхені, де назвав розпад СРСР «геополітичною катастрофою», поткнувся до Грузії, анексував Крим, вторгся в Україну – а роки йшли і йшли, а він все нікуди не йшов. Ніяк, довгий час грав. І все не відходить від столу в цьому політичному казино, чортяка мовчата, все продовжує підвищувати ставки! Вже навіть незмінна фрау Меркель викотилася геть, Жака Ширака разом із королевою Єлизаветою винесли, вже Берлусконі рушив коні, а цей якийсь нескінченний карлик!
Ви сміятиметеся, але європейці теж доперли. Шарль Мішель аж пропотів від усвідомлення суворої реальності: «Європейський Союз стоїть перед найбільшим безпековим викликом з часів Другої світової війни. Якщо європейські країни не нададуть достатньої допомоги Україні для зупинення Росії, то стануть наступними» – написав він у своїй колонці для французького видання La Libre. І зробив висновок: «Ми повинні підготуватися в плані оборони і переходити в режим військової економіки!» Ох вже цей «досвід – син помилок важких», як обтяжує раптовий спалах очевидності!
А в цей час на горизонті проявляється ще одне важке розчарування: всією своєю міццю на Червоній площі, демонструючи косу сажень у плечах, розгортається могутній російський фашизм. З прапорами та зигами, з криками «Ура!» та скандуванням «Путін – Росія!» Це нео-більшовицький вождь збирає полчища совків-зомбаків під свої прапори. На відміну від наївних європейців, він свою путіноміку на військові рейки вже рік тому переставив. Звичайно, нічого нового його ВПК не виробляє, натомість відновлює совковий мотлох і відразу відправляє на фронт. Пострадянського мотлоху багато, за Хрущова та Брежнєва наклепали стільки, що можна три України металобрухтом завалити – ще й на Польщу залишиться. А двоногих організмів – однозначно більше, ніж у Києва. Вони тупі, їх не шкода. Орда варварів готова йти на прожарку з голими руками, завойовуючи зброю у рукопашних сутичках. Здобув трофейний автомат? – молодець. Пакетувався? – теж герой, родичам пельменів відвалять, парту в школі твоїм ім'ям назвуть, піонери їй честь віддавати, і запорошеним прапором трясти, пускаючи соплі в почесній варті. Чим не честь? Не було б війни – здох би в астральних битвах із чортами зеленими, а тут Путін тобі героїчну дорогу вказав: в Україну, з НАТО воювати.
Захід поки що тупцює поруч із думкою, яка здається йому надто радикальною і майже нелюдською: невже в Росії весь народ – фашист? І як таке могло вийти? На Заході поки що не розуміють, що це – не зовсім народ, точніше – зовсім не народ, що у Росії утворилася спільність кримінальних покидьків, сформованих внаслідок багатовікової негативної селекції. І що саме ця спільність, як велика банда на чолі з незаперечним авторитетом, сьогодні готова піти на велику війну. Вийти з умовного підворіття зі своїм варварським дубом і помчати по європейських закутках, вбиваючи і гвалтуючи. І що зупинити їх можна і потрібно лише на далеких підступах, бо якщо підпустити ближче – вони можуть підпалити весь європейський будинок. Але нічого. Ракети прилетять – швидко переконають.
А ще Захід збентежено рожевіє від думки, що вже впустив у свій будинок нео-більшовицьку «п'яту колону» – усіх цих «радянських етнічних сволочів», які постають від портретів Путіна і ностальгують за «совком» далеко від батьківщини, захоплено гризучи баварські ковбаски, і демонструючи непереборність ментальної прірви, що пролягла між ними та європейцями. Живучи десятиліттями у Німеччині та інших країнах, ковбасні совки так і не відкинули червоний хвіст більшовизму. Але одна справа – етнічна спадщина, від якої нудить, від неї нікуди не подітися. А зовсім інше – те, що Європа примудрилася впустити в себе десятки тисяч сплячих агентів – усіх цих утікачів від путінського призову, з липовими кейсами «протестних активістів», послужливо складених юристами навалістами. Це вони марять маніловською ідеєю прекрасної Росії Майбутнього, це вони влаштували фантастичну явку по всьому світу на фашистський захід, де всім згуртованим колективом і започаткували гібридного Сталіна XXI століття. Плешивий чорт навіть усміхнувся і подякував. Напевно, і бабуся відсипав усім цим Волковим, Кацам, Шульманам та Юлькам Навальним. Адже добре відпрацювали, чорти! Нехай розслабляться та послухають, як на Червоній площі їхні альтернативні кандидати співають рашистський гімн разом із Путіним. Гарно співають!
Польща та Німеччина створюють коаліцію для постачання бронетехніки Україні. «Це частина зусиль щодо створення нового потенціалу, розрахованого на майбутнє, на період, який чекає на Україну протягом кількох наступних років», – пояснив міністр оборони Німеччини Пісторіус. Крім цього, Польща та Німеччина візьмуть участь у створенні військового угруповання швидкого реагування, яке покликане відбити можливу атаку на країни Євросоюзу. Надія на допомогу від США зникла – настав час повертатися самим. Дядько Сем виявився якимсь напівсонним сквалигою, що застряг у дверях нерішучості. «Ми більше не можемо розраховувати на інших чи залежати від результатів виборів у США чи деінде!» – Заламує руки Шарль Мішель, ціпеніючи від жаху. Тому що тінь екзистенційної битви пацанви зі зніженою буржуазією вже наповзає на європейський обрій. Це рік тому бунтівний Пригожин збентежив маси своїм висловом «якщо село потрапило в блудняк» і попер на Москву у пошуках царської справедливості… Тепер від підзабірного романтизму не залишилося й сліду: вся пацанська рать у єдиному пориві махає триколором і мече зиг, готуючись розірвати пащу НАТО лев. Україна – пробний плацдарм для перших перемог. Загартовавши морди під ударами ворога, загостривши пазурі в рукопашних і заточивши ікла, орда кримінальних дикунів піде вперед, змітаючи м'ясом редути зніжених геїв Заходу. А перелякане населення Естонії, Литви та Латвії залишиться лише додушити корінням традиційних цінностей.
Реальним пацанам нема чого втрачати, крім своїх наручників. Придбають вони бабло і скріпні трофеї. Глибинарії всіх зон, з'єднуйтесь! Путін у хату, заміс на радість, смерть на солодощі!
Автор: Олександр Сотник, журналіст.