Російські компанії активно шукають способи обходу західних санкцій, незважаючи на безпосередній зв’язок з війною. Як стверджується у публікації Jamestown Foundation, деякі західні фірми надають їм підтримку в цьому процесі.
Наприкінці минулого року Москва запропонувала європейським споживачам нового механізму розрахунків за газ, що дозволяє уникати санкцій США. Це стало можливим після введення обмежень проти «Газпромбанка», які ускладнили фінансові транзакції. Для обхідного маневру президент Росії Володимир Путін підписав поправки до указу, що стосується газових платежів у рублях для “недружніх” країн.
Фінансовий експерт, близький до Кремля, Ігор Юшков пояснив, що європейці можуть використовувати третю сторону для конвертації валютних платежів у рублі, а також створювати бартерні угоди. Це, однак, лише один з багатьох шляхів, які російським підприємствам вдається використовувати для обходу санкцій.
Росія також активно розвиває свій “тіньовий флот”, що дозволяє торгувати нафтою без дотримання обмежень, встановлених в грудні 2022 року. Це призводить до збільшення обсягу експорту до країн, що готові купувати нафту за цінами вище прийнятого західного порогу.
Крім того, повідомляється, що молдавська компанія Zolos, пов’язана з колишніми проросійськими політиками, допомагає Росії в обхідних схемах, наймаючи моряків з України та Молдови на свої судна. В результаті за 2024 рік Росія вже наростила обсяги нафтових танкерів на 70%.
Однак робота на “тіньових” судах має чимало ризиків: моряки повідомляють про небезпечні умови праці і часті несправності на кораблях. Окрім цього, білоруські компанії також намагаються обійти санкції, змінюючи логотипи і двигуни своїх вантажівок, щоб легалізувати продажі в Європі.
Справжнім занепокоєнням є участь компаній з Східної Європи в нелегальних схемах, оскільки ці країни можуть стати мішенню агресивних дій Росії. Багато великих російських компаній, отримуючи прибуток від окупації українських територій, насправді роблять це за рахунок війни.
Журналісти зазначають, що в 2023 році 13 компаній, що почали свою діяльність на окупованих територіях, отримали доходи, що перевищують мільярд рублів. При цьому українське законодавство підкреслює, що привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю, є кримінальним злочином, проте це, схоже, не зупиняє російських бізнесменів.
У світлі цих подій інші країни повинні уникати участі у підозрілих економічних схемах Москви, щоб не стати мимовільними співучасниками її злочинів. Тридцять років тому, під час розпаду СРСР, багато підприємств в Україні відчули на собі вплив подібних схем, тому важливо пам’ятати уроки минулого.
