У липні Збройні Сили України продовжили планомірну роботу зі знищення військових об’єктів в анексованому Росією Криму. Про підсумки другого літнього місяця 2024 року.
Знищення складу Shahed
Сьомий місяць 2024 року розпочався з вибухів на околицях Балаклави, яка входить до складу Севастополя. 1 липня російський губернатор міста Михайло Развожаєв оголосив про повітряну тривогу. За кілька хвилин пролунали перші вибухи, а чиновник заявив про роботу російської ППО.
Місцеві Telegram-канали повідомляли, що російські зенітні ракетні комплекси стріляють з мису Фіолент, з Балаклави та Сапун-гори. Також у мережі з’явилися фото та відео величезного стовпа диму, що піднімається з околиць Балаклави.
Під час вторинної детонації у небі після вибуху з’явилася хмара диму правильної кільцеподібної форми. Нижче був стовп диму, схожий на ніжку «ядерного гриба» від вибуху атомної бомби.
Telegram-канал «Кримський вітер» опублікував відео самого вибуху. Видно широкий стовп диму, що піднімається, і спалахи вогню всередині нього. Поруч із епіцентром розташовано безліч будівель. Пізніше Telegram-канал, з посиланням на свої джерела, заявив, що вибух та пожежа були у військовій частині поряд із селом Флотське (Карань) у Балаклаві. Пожежа тут продовжувався і вранці 2 липня.
Telegram-канал “Досьє шпигуна” опублікував фотографію зруйнованої вибухом будівлі. Стверджується, що знищено склад із БПЛА «Shahed-136/Герань-2».
«Орієнтовна кількість знищеного майна – 90 одиниць», – пише Telegram-канал, відзначаючи, що не має даних про втрати особового складу російської армії.
Вдень 2 липня командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук написав у своєму Telegram-каналі: «Укотре «знищені» ворожою пропагандою українські літаки продовжують успішно виконувати бойові завдання, завдають ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів і ліквідують важливі військові об’єкти в глибині . 1 липня 2024 року українські пілоти завдали нищівного удару по складу боєприпасів у Криму».
База на західному березі
У ніч на 18 липня ЗСУ завдали ще одного результативного удару. За інформацією Telegram-каналів, після вибухів у селищі Новоозерне пропало світло, а в деяких будинках вилетіли шибки. Також уночі в районі п’ятого військового містечка були яскраві спалахи і виникла сильна пожежа. Повідомлялося, що постраждав 12-й причал.
Вдень «Кримський вітер» опублікував фотографії з Новоозерного, на яких видно пошкодження казарми у військовому містечку, у житлових будинках вибито шибки, а в полі біля військової частини видно сліди пожежі.
Міністерство оборони РФ повідомило, що черговими засобами російської ППО знищено і перехоплено 33 БПЛА, а в акваторії Чорного моря знищено 10 безекіпажних катерів, які прямували у напрямку півострова. Про поразку російських військових об’єктів у Криму відомство не говорило.
Джерело Радіо Свобода в українських силових структурах повідомило, що дрони СБУ вразили російську базу берегової охорони. Стверджується, що це була комбінована атака – морських та повітряних дронів. Були виведені з ладу штаб з пунктом управління, склад боєприпасів та техніки, електропідстанція та інші об’єкти.
Повідомлялося також про вибухи та спалахи тієї ж ночі в районі селища Мирне, яке також знаходиться на березі Донузлава. Telegram-канал «Кримський вітер» опублікував відео з Мирного, на якому видно стовп диму, що піднімається, після вибуху. Про поразку цілей у цьому районі СБУ не повідомляла.
У лютому 2022 року супутники фіксували скупчення бойових гелікоптерів російських ВКС на майданчиках колишнього аеродрому радянської КВМБ поблизу Мирного. Відроджена авіабаза «Донузлав» знаходиться за 15 км на захід від Новоозерного.
Основний аеродром Чорноморського флоту
У ніч на 26 липня удар Збройних сил України зазнав військового аеродрому «Саки» в Новофедорівці, який є основним для Чорноморського флоту Росії. Звідси злітають літаки, які здійснюють ракетні атаки материковою Україною.
Місцеві жителі нарахували до 13 гучних «бавовни», які нібито долинали з різних боків. На кадри влучив один із прильотів аеродромом «Сакі». Чути гучний вибух, видно стовп вогню і диму, що піднімається. «Кримський вітер» повідомив, що приліт був у складі з боєприпасами.
Внаслідок атаки на російський військовий аеродром «Сакі» ракетою ATACMS було знищено боєкомплект, а двоє військовослужбовців РФ отримали поранення, повідомив російський Telegram-канал ASTRA з посиланням на джерела у російських екстрених службах Криму. За його даними, ракета ATACMS також вразила місце дислокації російської ППО за 5 км від села Шовковичне в Сакському районі, що призвело до знищення установки станції радіолокації. Як стверджують джерела ASTRA, всього в Криму вночі 26 липня було запущено чотири ракети ATACMS, дві з них нібито були збиті.
Село Шовковичне знаходиться в 11 км на південний схід від аеродрому в Новофедорівці. Розміщена там РЛС могла контролювати повітряний простір у зоні аеродрому Саки.
Генеральний штаб ЗС України підтвердив удар з аеродрому. В українському військовому відомстві наголосили, що «Сакі» прикривали сучасні російські засоби ППО, які не змогли захистити важливий військовий об’єкт. Російські військові та влада Криму ці повідомлення не коментували.
Російський аеродром «Сакі» в Новофедорівці через свою важливість для армії агресора вже не вперше зазнає ударів Збройних сил України. Тут базується 43-й окремий морський штурмовий авіаполк (ОМШАП) ЧФ РФ, який веде обстріл материкової частини країни.
Планомірна робота
У липні по військових об’єктах росіян в анексованому Криму також завдавалися удари ракетами, БПЛА та морськими дронами, про результати яких редакція Криму. Реалії поки що не знає. Найчастіше вони припадали Севастополем, Джанкою і західним узбережжям Криму, де найвища концентрація військових структур. Російська влада в цих випадках стверджувала, що всі цілі збиті, українські військові про влучення не повідомляли.
Загалом у діях ЗСУ у липні, як і в попередні місяці, простежується планомірна робота з російських об’єктів у анексованому Криму, звідки завдаються удари по материковій Україні, по складах боєприпасів та озброєнь.
Війна у своїй вищому прояві – це війна економік учасників конфлікту. І знищення російських військових запасів, особливо в умовах санкційного тиску, знижує можливості Росії щодо їх відновлення.
Джерело: Сергій Коваль, «Крим.Реалії»