Ресурси на межі вичерпання. Чому російська економіка перегрілася і чи загрожує це кризою

Перегрів економіки – це стан, коли вона росте дуже швидко, набагато швидше, ніж дозволяє її структура. У цей час економіка демонструє дуже позитивні показники, які часто наводять як приклад російська влада.

«За підсумками минулого року, як ви знаєте, зростання ВВП Росії склало 3,6%, а за перший квартал поточного року – 5,4%. Тобто наші темпи перевищують середньосвітові», – про ці успіхи російської економіки говорив Володимир Путін у своїй промові на Петербурзькому міжнародному економічному форумі.

Путін у тій же промові говорив про рекордно низьке безробіття і «нову якість ринку праці». “Ще 15-20 років тому головне питання полягало в тому, як знайти роботу, а зараз – де знайти кадри”, – заявив російський президент.

І низьке безробіття, і високі темпи зростання ВВП – це якраз ознаки перегріву економіки. Викликано його величезними бюджетними видатками, пов’язаними з війною, – це і виплати мобілізованим і контрактникам, і компенсації пораненим та сім’ям убитих, а також держоборонзамовлення та різні субсидії військово-промисловому комплексу. Ці гроші розповзаються по всій економіці та призводять до перегріву.

«Економіка працює на межі своїх можливостей, на зношування по суті – це не може довго тривати», – розмірковує в бесіді з Бі-бі-сі професор університету Помпеу Фабра в Барселоні Рубен Єніколопов.

Він проводить паралель між перегрітою економікою та втомленою людиною: «Це кожен з нас може на собі відчути – ми можемо напружитися дуже сильно, але потім настає період, коли треба відпочивати, інакше можна перегоріти».

Про це ж публічно каже і глава ЦБ Ельвіра Набіулліна: «Темпи зростання ВВП у першому та другому кварталах залишалися високими. У цьому інфляція прискорювалася. Це означає, що економіка, як і раніше, перебуває в стані значного перегріву. Резерви робочої сили та виробничих потужностей практично вичерпані».

Набіулліна навіть натякає на сценарій кризи: через брак робочої сили та виробничих потужностей зростання перестане прискорюватися у відповідь на «стимули» – тут вона, швидше за все, має на увазі ті бюджетні витрати, пов’язані з війною, – зате зростатиме інфляція.

«По суті це сценарій стагфляції. І зупинити її можна буде лише ціною глибокої рецесії», – заявила Набіулліна. Стагфляція – це стан, коли економіка не зростає чи навіть падає, але при цьому інфляція дуже висока. У такій ситуації бізнес зазнає збитків, доходи людей зжирає інфляція, а економіка загалом перебуває у дуже депресивному стані.

Економіка почала перегріватися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і в такому стані вона вже близько року – принаймні саме влітку 2023 року про це почали говорити економісти Центрального банку.

Симптоми гарячки

«Безробіття досягло рівнів, які насправді не є нормальними», – каже Єніколопов. За його словами, ситуація на ринку праці стає «вузькою шийкою в економіці».

У травні цього року безробіття становило 2,6% – це історично дуже низький показник. Тоді на обліку у службі зайнятості перебували майже 450 тисяч осіб. А потреба у працівниках Росстат оцінював більш ніж 2 млн осіб – тобто роботодавцям потрібно було значно більше співробітників, ніж є ринку праці.

У цьому винна сукупність причин: демографічна яма та вихід на ринок праці нечисленного покоління 1990-х років, мобілізація та від’їзд за кордон частини населення, а також скорочення припливу мігрантів – причинами стали війна та політика влади.

Нестача робочих рук призводить до швидкого зростання зарплат. У квітні цього року середня зарплата зросла на 16,5% до квітня 2023 року. У деяких регіонах, наприклад, у Краснодарському краї чи Курганській області зарплати за той же період зросли більш ніж на 20%.

Єніколопов зазначає, що швидке зростання зарплат – це також ознака перегріву економіки країни. З цим погоджується і директор центру дослідження економічної політики економічного факультету МДУ Олег Буклемішев, серед ознак перегріву він якраз називає «зарплатну гонку». «Зважаючи на все, найдефіцитніший ресурс у нинішній економічній ситуації – це якраз праця», – пояснює він.

Може здатися, що зростання зарплат – це добрий показник для економіки. Але тут криється і ризик: зарплати зростають темпами вищими за зростання продуктивності праці, пишуть аналітики за Центральний банк. Попит економіки виявляється вище пропозиції – це породжує високу інфляцію.

Буклемішев називає і ще одну ознаку перегріву – «зростання цін по всій іншій економіці, яке явно виходить за межі того, що Центральний банк спочатку прогнозував».

У червні 2024 року ціни, порівняно з червнем 2023-го, зросли на 8,6%. Продовольча інфляція – тобто зростання цін на продукти харчування – склала майже 10% у річному вираженні, а фрукти та овочі подорожчали майже на 20% у річному вираженні.

Висока інфляція фактично «з’їдає» частину зростання зарплат: начебто люди отримують більше грошей, але дозволити собі на цю суму можуть набагато менше.

У середині липня – з 16-го до 22-го – ціни зросли приблизно на 9% у річному вираженні. Виявляється ефект сезонності: з’являється новий урожай і поступово деякі овочі дешевшають, наприклад, капуста, огірки та помідори.

У п’ятницю ЦБ підвищив свій прогноз щодо інфляції – тепер він чекає на неї на рівні 6,5-7%.

Але зовні економіка, незважаючи на ці вузькі місця, має гарний вигляд. У першому кварталі цього року ВВП зріс на 5,4%, і це дуже високий результат. Таких темпів зростання економіка Росії давно вже не показувала.

ЦБ у своїй доповіді пише про невелике уповільнення у квітні. «У травні та червні економічна активність знову помітно збільшилася», – йдеться у звіті.

«Зараз той перегрів, який ми бачимо у другому кварталі, він, скоріше, як з підручника – такий явний перегрів», – пояснює головний економіст «Т-Інвестицій» Софія Донець. І раніше у Росії епізоди такого явного перегріву бували досить рідко.

«Класичний перегрів не буває вічний», – наголошує Донець. Але, за її словами, «розгорнути» його може будь-що, не лише якісь економічні чинники, а й, наприклад, настрої чи очікування бізнесу чи населення. “Геополітику з цього рівняння точно не можна прибирати”, – додає Донець.

До чого призводить перегрів?

Перегрівання економіки – досить добре вивчене явище. Зазвичай, на нього реагують центральні банки, піднімаючи ключову ставку. Це робить кредити дорожчими – їх менше беруть і видають. Крім того, людям стає вигідніше класти гроші в банки на депозити. Таким чином, підвищення ставки гальмує попит та інвестиції – іноді це призводить до спаду економіки.

Саме це відбувається і зараз: ЦБ підняв ставку до 18% минулої п’ятниці. Ельвіра Набіулліна заявила, що поки що знижувати ставки ЦП не має наміру. Вона не виключила, що регулятор може навіть їх підвищити. За словами голови ЦБ, тільки так можна запобігти сценарію стагфляції.

Є відмінність від класичного перегріву: адже в російській економіці він настав через значні витрати бюджету на війну, які не знижуються.

Витрати бюджету цього року становитимуть майже 38 трлн рублів – з них більше 20 трлн вже були витрачені. У 2023 році видатки бюджету були менше – 32 трлн рублів.

«Центральний банк намагається компенсувати політику уряду, тому що причини перегріву та зростання економіки – це витрати державного бюджету, причому високі», – пояснює Єніколопов. Уряд, за його словами, намагається розігнати економіку. Воно могло б вирішити проблему перегріву, але не хоче, упевнений Єніколопов.

“Охолодити економіку – взагалі кажучи, це з лексикону Центрального банку, тому що в лексиконі уряду такого немає, уряд тихо сидить і тихо радіє, що економіка зростає темпами набагато вищими, ніж прогнозувалося раніше”, – погоджується Буклемішев.

Економіст має на увазі, що зараз економіка виглядає досить успішною. Це якраз Володимир Путін та різні чиновники використовують, щоб говорити про досягнення нинішньої влади, про довгострокові негативні наслідки вони не висловлюються.

Подібна політика могла б створити ризик для бюджету – цього року, як і попереднього, Мінфін звів його із серйозним дефіцитом у майже 3 трлн рублів. Але Мінфін Росії все ще звітує про великі резерви – понад 12700000000000 рублів. Частково ці кошти йдуть на фінансування дефіциту бюджету – і зараз їх достатньо.

А ось зростання інфляції Єніколопов називає вже серйознішим ризиком: «Можна намагатися продовжувати закачувати в економіку гроші, але якщо вже піде охолодження, то, швидше за все, дуже великий ризик, що інфляція вийде з-під контролю».

З’являються і перші сценарії кризи – щоправда, «тихої» та й не надто помітної. Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), близький до міністра оборони Андрія Білоусова, наприклад, прогнозуєЩо через зростання ставок почне зростати прострочена заборгованість, у результаті у деяких великих банків виникнуть проблеми і державі доведеться їм допомагати.

Опитані Бі-бі-сі економісти, щоправда, такого сценарію не чекають. Єніколопов говорить лише про ризики для бізнесу: поки що компанії отримують прибутки, тому що економіка перегріта, але при цьому зростають і витрати, хоча б на працю. При уповільненні економіки багато компаній, за його словами, можуть зіткнутися із занадто високими витратами, а це може призвести і до банкрутств.

“Це замкнутий цикл. Якщо держава почне знижувати витрати, то ті сектори, які нині найбільше перегріті, найбільше від цього постраждають. І це може знизити зростання ВВП, доведеться знижувати витрати держави – це хибне коло, в яке ми ризикуємо потрапити, тому що поточна ситуація нестабільна», – каже економіст.

Якщо підсумовувати, то наслідки перегріву виглядають так: економіка сповільнюватиметься, бізнес менше зароблятиме, це призведе до проблем у компаній та до втрат частини доходів населення. Влада теж отримуватиме менше податків, і частину витрат доведеться все ж таки скорочувати – від цього постраждають ті сектори, які отримуватимуть менше грошей від держави. Це призведе до того, що зарплати навряд чи швидко зростатимуть. Можливо, це супроводжуватиметься і проблемами деяких банків.

Найгірший сценарій – якщо інфляція вийде з-під контролю. У цій ситуації швидке зростання цін ще сильніше позначатиметься на доходах населення – люди все більше й більше витрачатимуть на продукти та інші товари.

Чого чекати у 2024 році?

Центральний банк очікує, що економіка поступово охолоджуватиметься. Ознаки охолодження помітила та відомий економіст Наталія Зубаревич у великому інтерв’ю проекту «Редакція».

Опитані Бі-бі-сі економісти загалом теж не чекають на якусь кризу найближчим часом. Донець упевнена, що за підсумками року зростання ВВП перевищить 3%, а інфляція виявиться вищою за 6% – і те, й інше досить великі цифри.

Буклемішев припускає, що інфляція може бути в районі 5-6%, а зростання ВВП він прогнозує значно скромнішим – лише 2%, але й то із застереженнями:

«Це може бути як продукція, затребувана ринком, так і продукція, яка штампується на основі бюджетного попиту і насправді ніким ніяк, окрім державного попиту, не потрібна – це різні зростання ВВП. І ці два відсотки зростання, навіть якщо вони складуться, мене радувати не будуть, якщо вони складаються з такої продукції».

«З погляду ВВП я підозрюю, що 2024 року ми нічого поганого не побачимо, але якщо якісь проблеми почнуться, то до кінця року. Проблеми, про які я говорив, вони не зараз реалізуються – вони накопичуються, накопичуються, а поки що економіка живе на знеболювальному, забиваючи симптоми», – пояснює Єніколопов. Цього року він чекає на зростання ВВП на рівні 2,5-3%.

Серйозні ознаки гальмування економіки Єніколопов очікує побачити наступного року – це, за його словами, «прояв плати за перегрів».

«Хвороба рано чи пізно виявиться, – упевнений економіст, – але коли точно – важко сказати».

Джерело: Ольга Шаміна, Вікторія Сафронова, BBC.