“Це 7-е скликання, але він особливий. Він – конституційний”, – заявив Олександр Лукашенко на нараді щодо підготовки до проведення Всебілоруських народних зборів (ВНР). Висунення кандидатів до нового конституційного органу вже розпочалося і триватиме до 31 березня, а 24-25 квітня, як повідомив прем'єр-міністр Роман Головченко, відбудеться перше засідання ВНР.
Спочатку передбачалося, що ВНС буде використано для транзиту влади у Білорусі як почесна пенсія Лукашенка. Згідно з новою Конституцією, ВНС отримує досить серйозні повноваження, переймаючи частину функцій президента та інших органів влади. До них відносяться ініціювання змін до Конституції, розгляд питання про легітимність виборів, оголошення надзвичайного стану та навіть усунення президента. Як іде висування кандидатів у ВНС та яку роль відведе йому Лукашенко, який не збирається йти?
Народ у формуванні ВНС участі не бере
Хоча у назві органу є слово “всенародний”, народ не бере участі у формуванні ВНР навіть номінально, каже політичний аналітик інформаційного агентства “Позірк” Олександр Класковський. “Якщо на виборах (депутатів парламенту та місцевих рад – Ред.), що пройшли у лютому, хоча там теж все було заздалегідь зрозуміло, люди таки йшли на дільниці і опускали в урни бюлетені – тим самим ритуал був дотриманий, – то ВНС формується на міжсобойчиків номенклатури”, – зазначає експерт.
Загалом у ВНС має бути 1200 кандидатів, третина з них – депутати різних рівнів. Формування складу зборів не випадково розпочалося відразу після Єдиного дня голосування 25 лютого – нові депутати Палати представників автоматично стають делегатами ВНС. Також до органу одразу ж потраплять члени Ради Республіки, яких незабаром мають призначити. Депутати місцевих рад, які отримали мандати під час виборів 25 лютого, також мають обрати своїх представників як делегатів ВНС.
Всебілоруські збори у 2021 році
Фото: Maxim Guchek/BelTA/REUTERS
Друга третина делегатів ВНС – це білоруські чиновники вищої ланки, серед яких – Олександр Лукашенко, представники виконавчої та судової влади. Третина, що залишилася, – так зване “громадянське суспільство”. Мін'юст уже визначив, що делегувати своїх представників до складу ВНС мають право п'ять громадських об'єднань: “Біла Русь”, БРСМ, Білоруська спілка жінок, Федерація профспілок Білорусі та Білоруське громадське об'єднання ветеранів.
“Якщо говорити метафорично, то система лялька. Народ став зайвим. Народ, який у 2020 році зажадав чесних виборів, лякає та дратує Лукашенка. Тому він прагне цей новий орган із колосальними повноваженнями за новою Конституцією убезпечити навіть від непрямого впливу народного волевиявлення”, – коментує принцип формування ВНР Класковський.
ВНС – “п'яте колесо” у системі влади
Коли тільки почалися розмови про конституційну реформу, після якої ВНС і набула статусу конституційного органу, багато хто вважав, що на змінах в основному законі наполягала Росія, щоб таким чином забезпечити транзит влади в Білорусі. Передбачалося, що Лукашенко обійме посаду голови ВНС і буде організовано дострокові президентські вибори – таку можливість не виключав і сам Лукашенко.
“Однак ситуація змінилася, він зміг зацементувати суспільство та повернути контроль у державі репресивними методами. І йому більше не потрібний цей транзит”, – каже аналітик Народного антикризового управління Артем Брухан. За його словами, тепер ВНС для Лукашенка став “п'ятою ногою у собаки” – він зовсім не розуміє, навіщо створювати таку систему, при цьому домовленість треба було виконати.
Про нерозуміння Лукашенка ролі ВНС у політичній системі Білорусі, за словами Брухана, свідчить також фраза “ВНС має знайти своє місце, але не заважати президенту”. “Тобто орган створено, але Лукашенко досі розмірковує про його сутність. Наразі транзит не планує, але, можливо, збирається використати його в майбутньому. Хоча я не здивуюсь, якщо він потім взагалі прибере ВНС із конституції”, – міркує Артем Брухан.
Класковський, у свою чергу, зазначає, що зараз питання транзиту перестало бути актуальним через репресії в країні та початок повномасштабної війни в Україні, через яку Путіну стало нема чого змінювати Лукашенка. Крім того, сам Лукашенко, подивившись досвід транзиту в Казахстані, навряд чи захоче так експериментувати.
Широкі повноваження ВНС створюють проблему двовладдя
З огляду на те, що конституція дає ВНС “термоядерні повноваження”, як висловився Класковський, це потенційно створює проблему двовладдя та конкуренції з функціями президента. “Як досвідчена людина, Лукашенко чудово розуміє, що у державі не може бути дві влади. Він своїми руками створив систему двовладдя, і тому переживає, який із центрів перетягуватиме на себе вплив у номенклатурі”, – вважає Брухан.
За словами обох аналітиків, цю дилему Лукашенко збирається вирішувати “у своєму дусі”: він сяде ще й у крісло голови ВНС, що дозволяє конституція, і утримуватиме обидві посади.
“Якщо уявити собі, що Лукашенко з якоїсь причини не зможе виконувати свої обов'язки, то ВНС справді може стати інструментом боротьби за владу як орган із широкими повноваженнями. Лукашенко відчуває цю небезпеку, але поки що відганяє від себе ці думки, сподіваючись на свій фізичний ресурс та переобрання у 2025 році”, – каже Класковський.
ВНР, як і з'їзди КПРС – не місце для дискусій
Втім, завдання знайти ВНС місце у системі влади в Білорусі з урахуванням усіх обставин стоїть і перед чиновниками. Так, наприклад, гендиректор Нацбібліотеки Вадим Гігін запропонував закріпити основні тези ідеології білоруської держави на ВНС. Втім, Олександр Класковський не вважає, що ВНР матиме якусь особливу, унікальну роль і функції.
Політичний аналітик Олександр Класковський
Фото: privat
“Виглядає так, що вони просто вписали до Конституції цей орган із великими повноваженнями і тепер ламають голову, що з ним робити. Звідси й розмови про затвердження на ВНС державної ідеології. Абсолютно зрозуміло, що за нинішнього складу лоялістів і відданих вождеві людей досить безглуздо чекати якихось дискусій та альтернативних думок. Усі дружно піднімуть руки, як на з'їздах КПРС”, – вважає аналітик.
Демократичні сили Білорусі, які вже назвали ВНС недемократичним органом для закріплення незаконної влади Лукашенка, мають готуватися до наступної електоральної кампанії – президентських виборів у 2025 році, каже Брухан. “Треба не дати режиму провести наступну кампанію спокійно та без проблем, як він запланував. Адже тиша для диктатури – це найкраще середовище”.
Джерело: Олександра Богуславська, Deutsche Welle.
