19 березня Володимир Путін назвав шантажем заяви Заходу про можливість терактів у Росії. На колегії ФСБ російський диктатор нагадав “про нещодавні провокаційні заяви низки офіційних західних структур про можливість терактів у Росії”.
“Все це нагадує відвертий шантаж та намір залякати, дестабілізувати наше суспільство”, – сказав Путін.
А за кілька днів, 22 березня, озброєні люди відкрили вогонь у підмосковному концертному залі “Крокус Сіті Холл”.
Влада кваліфікувала напад як терористичний акт. За офіційними даними, не менше 137 людей загинули, ще 152 постраждали.
Відповідальність за теракт взяла на себе Ісламська держава, але в Росії третій день намагаються пов’язати теракт з Україною.
Нарратів відпрацьовує як офіційна пропаганда, заявляючи про те, що “було придумано жахливу, найжорстокішу, немислиму операцію під чужим прапором — це коли ти щось робиш чужими руками, щоб подумали на Васю і не подумали на Петю”. Так і “незалежні журналісти” на зразок кошатниці Латиніної, яка заявила, що причетність України до теракту стане катастрофою для країни.
Захід уже попередив російського диктатора не використати теракт як “привід” для ескалації війни проти України.
“Відчайдушне бажання Путіна перекласти все це на Україну не дивно, оскільки він намагається ще більше обдурити російський народ, вдаючи, що всередині Росії немає розбіжностей. Він не повинен використовувати цей сфабрикований зв’язок як привід для посилення своєї незаконної війни в Україні”, — пише The Telegraph із посиланням на високопоставлене джерело у британських спецслужбах.
Звинувачуючи Україну в тероризмі, РФ намагається приховати власну терористичну сутність та відвернути світ від свого щоденного терору проти українців. Росіяни хизуються тортурами: розповсюджують кадри, де вони відрізали підозрюваному вухо і катують його струмом. Звірства росіян не відрізняються від терористів.
За два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло понад півтисячі українських дітей, щонайменше 1,2 тис. дітей отримали поранення — у понад трьох сотнях випадків їм знадобилося протезування. Близько 2 млн українських дітей виїхали за кордон, щоб урятуватися від війни. Понад 19 тис. дітей викрали російські окупанти з тимчасово окупованих територій.
Американська розвідка попереджала Росію про те, що ІД планує вчинити теракти в РФ, але у Путіна інші пріоритети.
На розширеному засіданні колегії ФСБ Росії диктатор закликав співробітників відомства не забувати про зрадників.
“Я прошу, тому що це було завжди в нашій історії, не забувати, хто вони такі, виявляти їх поіменно. Ми каратимемо їх без терміну давності, де б вони не знаходилися”, – заявив він. І доручив приділити цій роботі особливу увагу, “щоб не кортіло нікому”.
Символічно, що напередодні теракту в Підмосков’ї російський диктатор подякував усім співробітникам ФСБ Росії за професіоналізм і мужність, зазначивши, що “у 2023 році співробітники ФСБ грамотно, чітко діяли за всіма своїми напрямами, насправді підтверджуючи високий статус та авторитет служби як ключового. забезпечення державної безпеки та суверенітету Росії”. Він наголосив, що багато чого також залежить від органів контррозвідки.
При цьому, як повідомляють російські ЗМІ, силовики прибули на місце теракту із величезною затримкою. Лише через півгодини після початку атаки про висування на місце повідомили СОБР та ОМОН, а ще через дві години надійшло повідомлення, що “силовики працюють на місці трагедії”. На цей момент усі нападники вже зникли.
У чому полягає “професіоналізм і мужність” російських спецслужб ілюструє кейс Вадима Красікова.
Росіянин відбуває довічне покарання за те, що у 2019 році у центрі Берліна розстріляв колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Це вбивство сколихнуло Захід не менше, ніж спроба отруєння у Великій Британії Скрипалів у 2018 році і стало поворотним моментом на шляху різкого погіршення відносин із Росією. Красиков виявився кілером, пов’язаним із структурами групи “Вимпел” ФСБ Росії, і виконував у Німеччині операцію відплати на замовлення влади за участь Хангошвілі у другій чеченській війні.
Експерти кажуть, що подібні рішення ухвалюються у вузькому колі під керівництвом секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева, а потім доводяться до відома російського диктатора. Рішення про операцію з ліквідації за кордоном не могло бути ухвалене без схвалення особисто Володимира Путіна.
Російський диктатор активно поповнює “обмінний фонд” іноземцями, яких відловлює по всій Росії, щоб змінити їх на свого кілера. Відповідаючи на запитання Такера Карлсона про долю журналіста американського видання Wall Street Journal Евана Гершковича, якого звинувачують у РФ у шпигунстві, Путін навіть заговорив про “патріот”, який “ліквідував” людину в Європі.
Не те, щоб Красиков був такий дорогий для старого чекіста. Просто доводиться демонструвати, що “Росія своїх не кидає”, інакше стане менше охочих вбивати ворогів путінського режиму на замовлення спецслужб. А подібної “роботи” вагон і маленький візок, судячи з заяв Путіна на розширеній колеги ФСБ.
Голова ЦВК Росії Елла Памфілова, наприклад, поскаржилася, що найбільше зіпсованих бюлетенів на про виборах президента РФ було у країнах із найбільшою концентрацією релокантів. “Ми побачили великий відсоток недійсних бюлетенів, наприклад, у Польщі, там, де кількість недійсних бюлетенів сягала третини від загального числа. Тобто ми проаналізували ситуацію, де була найбільша концентрація релокантів… було найбільше саме зіпсованих бюлетенів”, – заявила вона.
А під час збору на закупівлю партії БПЛА для Головного управління розвідки Міноборони України найактивнішими виявились росіяни. До акції приєдналося майже 3 тис. осіб, із них кожен другий – росіян. “Символічно, що пік донатів на дрони для українських розвідників від громадян держави-агресора співпав із проведенням так званих “виборів Путіна”. Замість участі у кремлівському фарсі свідомі росіяни вирішили проголосувати доларом та євро заради свободи своєї держави”, – повідомили у ГУР.
Власне, це і є найкраща інвестиція у вільне майбутнє Росії, яке настане лише у разі знищення путінського режиму, а також безпека “хороших росіян”, що блукають за кордоном і вважають, що “не все так однозначно”.
Автор: Вікторія Зубкова, політичний оглядач
