Коли в ніч на 17 квітня 2024 р. пролунали вибухи в Криму, на аеродромі в районі Джанкоя, а наступного дня було верифіковано знищені російські зенітні ракетні системи С-400 (і не тільки пускові установки, а й станції радіолокацій), стало зрозуміло, що Сили оборони України взялися за ППО Криму
Друга половина травня – гримлять вибухи на військовому аеродромі “Бельбек” та на Ай-Петрі. Крим втрачає прикриття повітряного простору комплексами великого радіусу дії. Але з якою метою наголошується саме на ППО? Давайте розберемося.
ППО Криму
У квітні, відразу після перших прильотів Джанкою, я написав аналітичну статтю скільки потрібно ракет ATACMS, щоб знищити російську протиповітряну оборону в Криму. Тоді я дійшов висновку, що їх необхідно щонайменше 30. І сьогодні можу сказати, що частково це завдання вже виконане.
Наслідки удару по летовищу біля Джанкоя у квітні 2024 р. ФОТО: Telegram-канал “Досьє шпигуна”
Російська протиповітряна оборона в тимчасово окупованому Криму була (саме була) представлена такими підрозділами.
18-й зенітно-ракетний полк (в/ч 85388) – це зрадники України зі складу полку Феодосії, які перейшли на бік російських окупантів у 2014 році. Дане формування розміщено в Криму трьома дивізіонами на мисі Тарханкут, Джанкой і Феодосії.
Саме за цими зрадниками і прилетіло 17 квітня шість балістичних ракет з касетною бойовою частиною, яка чудово впоралася з поставленим завданням. Результатом удару стало знищення чотирьох пускових ЗРС С-400, трьох РЛС модифікації 92Н2Е (секторальна), 91Н6Е (кругового огляду) та унікального комплексу Фундамент-М.
Знищена на Бельбеку у травні 2024 р. РЛС управління 92Н2Е. ФОТО: Telegram-канал Black Sea Strategy Institute
Причому під час удару по Джанкою метою були саме локації розміщення ППО з повним виведенням її з ладу.
Наступне формування, яке прикриває небо над Кримом, – це зрадники зі складу 12-го зенітно-ракетного полку, які представлені дивізіонами в районі Євпаторії та Севастополя. Аеродром “Бельбек” прикривав дивізіон саме 12-го ЗРП.
На сьогоднішній день інформація про втрати російських окупаційних військ різниться, але верифіковано щонайменше знищення РЛС 92Н2Е, причому з дуже цікавим прямим потраплянням до радару, а також однієї пускової установки 5П85. З урахуванням площі поразки та повторного удару в ніч на 16 травня втрати явно мають бути набагато більшими.
Хочу наголосити, що під час цього огляду я не говорю про втрати росавіації, а акцентую увагу саме на втратах систем ППО.
Ще одне формування, яке зазнає ударів у Криму та намагається прикривати небо, – це 3-й радіотехнічний полк. Радіотехнічні засоби полку розміщуються на мисі Тарханкут, а також на перепелиній висоті (Бедене-Кир).
Саме за розміщенням 3-го РТП у Бедені-Кир було завдано удару, верифікувати наслідки якого досі не вдається. Хоча у відкритих джерелах виринала інформація про загибель командира підрозділу.
Примітно те, що набагато раніше за місцем розміщення цього полку на мисі Тарханкут вже завдавав удару, що говорить про первісний пріоритет на ліквідацію або ослаблення ефективності цього підрозділу.
Результати
Станом на другу половину травня 2024 р. російська ППО втратила в Криму дивізіон у Джанкої, виведено з бойового стану дивізіон у “Бельбеку”, а 3-й радіотехнічний полк нездатний виконувати повноцінно свої функції. При цьому кошти, що знищують російську ППО, не збиваються російськими ЗРК.
Незважаючи на заяви російського МО, згідно з якими збиваються всі ракети, фіксуються та верифікуються системні прильоти по шість ракет на об'єкт. Так було з Джанкоєм – 6 з 6, аналогічно було верифіковано 6 прильотів по “Бельбеку”, що говорить або про відсутність алгоритму перехоплення даних ракет у російської ППО, або відсутність можливості через вже пошкоджену загальну систему.
Зниження ефективності російської протиповітряної оборони великого радіусу дії призведе до можливості застосування Силами оборони України не лише таких засобів ураження, як ATACMS, а й іншої номенклатури.
Втрата функціональності дивізіонів 18-го та 12-го ЗРП у Джанкої та “Бельбеку” створила велику за площею білу пляму у захисті повітряного простору Криму. Фактично центр півострова перетворився на прохідний двір для різноманітних повітряних засобів поразки з досить фривольною траєкторією польоту.
Очевидно, що удари по засобах ППО ворога продовжаться, і яка саме локація виявиться наступною, відомо лише тому, хто складає плани ударів. Але вже зараз кількість таких локацій менша, ніж була на початку 2024 року, а можливості систем протиповітряної оборони захистити навіть самих себе, не кажучи вже про якісь стратегічні об'єкти, викликають серйозні сумніви.
Джерело: Олександр Коваленко, «Обозреватель»