Бажаєте знати, як це буде? Спершу розпочнуться атаки по Ублюдістану. Дальнобійні ракети полетять уже не до Білгорода та Курська, а набагато далі, вглиб скотобази. З їхнім прильотом зникне «мирний флер» волохатим життям і забудеться парадигма «Україні хана, а нам за це нічого не буде». А потім з’ясується, що Крим взагалі «не ваш». І що краще заповзти звідти, поки вас не перетворили на об'єкт для поминок. І це будуть лише попередні ласки глибинаріїв, затиснутих між мамулею і гойдою. Паралельно розпочнеться процес повного розкладання армії, яка вже обезголовлена.
Яким би злодійом не був Шойгу – він мав уявлення про структуру збройних сил печери, і підтримував їх на зоновському рівні. Оленяр, звичайно, тупуватий, але й випускники Академії Генштабу – не Ейнштейни. Морда Гурулева зшита з мудей і здатна налякати Гітлера, але вона знайома з військовими картами. Сам генерал-депутат – алкаш першорядний, але здатний спланувати військову операцію, і щось розуміє про стратегію та тактику ведення війни. Постав Путін на місце Шойги хоча б лисий череп Суровікіна – той оточив би себе лояльними висуванцями, які мають уявлення про військову справу. А так вийшло, що Путін обезголовив військове відомство і почав його кошмарити у розпал війни, яку сам і затіяв. І тепер на Фрунзенській набережній вся влада належить ФСБ, яка мордує генералів ім'ям Тухачевського. Поставити на чолі армії цивільного аудитора міг тільки стратег-суїцидник. Адже кого потягне за собою Білоусов? У військовій справі він «ні бум-бум», знайомих генералів він не має. Хто плануватиме військові операції? Бухгалтери та рахівники? Ну, назбирають вони грошей, Путло каже про оголошення війни Україні та запровадження військового стану з повною мобілізацією – і що? Як швидко доктор Хаймарс перемеле у фарш легіон підмосковної гопоти та озброєних до зубів двірників-джамшутів? Хоча – чим озброєних? Палками-стрілялками? Тому що сучасної зброї та пристойної техніки у печері теж немає: все було розграбовано професіоналами у погонах – честь їм і хвала!
Режим Путіна переживає передсмертні галюцинації – з новою хвилею заборон і судилищ та останнім виплеском тестостерону. Ось зараз знімуть заборону з Талібану, зіллються в екстатичному поцілунку і народять якийсь новий гібрид. Іранським аятолам взагалі не до печери: у них Раїсі до гурій полетів, а Хаменеї – суперстар, того й дивись до нього приєднається. Тегеран ще кілька місяців приходитиме до тями, а там – дивишся – Ізраїль остаточно відмінаретить ХАМАС і візьметься за Хезболлу. Китайські товариші взагалі поводяться не по-дружньому, обнуляючи банківський схематоз. Залишається північнокорейський жировик зі своїм гнилим озброєнням, яке дісталося у спадок ще від діда Кім Ір Сена. І чи багато їм можна настріляти? Хоча створити напруження для Сеула і Токіо він здатний. І на цьому – все. Навіть ядерною до ладу не помахаєш: кожен сеанс шантажу знижує рівень адреналіну в організмі супротивника. Адже якщо Кремль істерить – значить навряд чи застосує.
Скільки разів було сказано: якщо Захід виділяє таку кількість грошей Україні – значить, рішення щодо неї прийнято. Україні не дадуть програти, а Кремль приречений на поразку. Зараз питання лише одне: наскільки ця поразка буде тотальною? Чи знищить воно систему, збудовану більшовиками за останні сто років, чи ще дасть їй трохи помучитися? Сценарій відомий: щойно рашисти прорвуть фронт і союзники зрозуміють, що ВСУ не справляється, а українців замало – вони у тій чи іншій формі вступлять у війну. Щодо ядерки плешивого попередили всі – і Франція, і США, і навіть Індія з Китаєм: «навіть не надумайся!» І тут або він пустить ядерну кулю в лоб системі, або довоюватиме до часткової капітуляції в Україні зі сповзанням назад у печеру. І ось тут почнеться найцікавіше.
Перестрілка між СВОшниками та місцевим криміналом, що сталася днями в Челябінську, з усією безапеляційністю змальовує нам реалії післявоєнної печери майбутнього. Урка на урку – цегла на цеглу. А між ними боягузливо ухиляється від куль «мент ганебний», який уособлює собою нікчемну місцеву владу та адміністрацію. СВОшники прибувають із фронту і починають збиватися до груп, які ростуть як на дріжджах. Зрештою, набирається критична маса «відморожених повернених», які не мають у черепі ні бар'єрів, ні обмежувачів. Армія вбивць-потрошителів формуватиметься у кожному місті, і одного разу набуде відкритого конфлікту з місцевим криміналом. Поліція та Нацгвардія будуть безсилі, бо як для фронтовиків – так і для уркаганів вони – «погані сміття, яких треба мочити ім'ям Пригожина». Те саме можна сказати і про місцеву владу: з ними перемогла у вуличних боях відморозь розправиться з особливою жорстокістю. Причому без співчуття з боку населення. І коли умовні «Вагнера» почнуть захоплювати владу в обласних центрах, оголошуючи свої анклави незалежними республіками та розвішуючи на будинках адміністрацій свої чорні піратські ганчірки, стартує парад суверенітетів, який і обнулює центральну владу в Кремлі. Можливо, на той момент там уже не буде ніякого Путіна, а може, й буде – це не має значення. По всій площі печери пройде смерч насильства, піднятий сотнями тисяч розлюднених організмів, контужених війною. І складно передбачити, що цей смерч залишить після себе.
Для Заходу, який дооформить перемогу в Україні, встановивши у Києві владу затяжного перехідного періоду, проблема Росії нікуди не подінеться. З'ясується, що всю цю шалену урлу треба тримати строго в межах рашистського гетто, не дозволяючи розплескатися по планеті. А постпутинська зомбота – навпаки – прагнутиме виповзти на Захід у пошуках кращого життя, вдаючи людей. А ще треба буде стежити за безпекою ядерних та інших об'єктів усередині Ублюдістану. Крім шалених вкладень в Україну, повалена скотобаза також вимагатиме асигнувань в ім'я безпеки. Висунеться хитрою дупою з глибини печери і немиготливим оком дивиться з натяком на апокаліпсис: «Чи не відігрієте заразом і нашу відморожену мерзлоту? Адже в глибині душі ми теж – люди, хоч і канібали. Христом Богом просимо, а то ненароком полоснемо по горлу ім'ям Толстоєвського … »
Автор: Олександр Сотник, журналіст.