Рішення Угорщини спростити в’їзд для власників російських паспортів викликало хвилю невдоволення ЄС. Ніде це невдоволення не пролунало так голосно, як у країнах Балтії. Вводити нові обмеження для громадян Російської Федерації вони поки що не збираються, але сподіваються, що це зробить Єврокомісія. У крайньому випадку може дійти до відновлення прикордонного контролю на зовнішніх кордонах Угорщини, – сказали Бі-бі-сі в Європарламенті.
Все почалося у липні, коли Угорщина на основі ротації стала країною, яка головує в Європейській раді – майданчику, який регулярно збирає галузевих міністрів країн ЄС.
Міністри ухвалюють ключові для Євросоюзу рішення, а президентська країна координує порядок денний та зустрічі. На практиці це означає, що угорська влада тією чи іншою мірою визначає європейський порядок денний на найближчі півроку.
Вже на початку липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Київ, згодом – Москву. В офіційно відомому порядку – перемир’я та припинення бойових дій.
Європейське законодавство не наділяє країну, яка президентує в Європейській раді, правом визначати зовнішню політику ЄС.
У Брюсселі сприйняли енергійність угорського прем’єра як спробу підіграти Кремлю. Вибухнув скандал. Минуло лише кілька тижнів – і Угорщина спровокувала новий скандал у ЄС.
«Національна карта» та тривога у країнах Балтії
Буквально за кілька днів після московського візиту Орбана офіційний «Угорський вісник» опублікував оновлений список країн, громадяни яких можуть претендувати на «національну карту». Це тип посвідки на проживання (ВНЖ), який видається виходячи з трудового договору. Тепер цей список включає, зокрема, Росію та Білорусь.
Ряд ЗМІ повідомили, що «національна карта» може продовжуватися необмежену кількість разів, а її одержувачів не перевіряють щодо ризиків для нацбезпеки.
Насправді, згідно з угорським законодавством, карту можна продовжити один раз – максимум на три роки. Щодо перевірок, то закон прямо не говорить, як саме перевіряють претендентів, анкета для заявників виглядає приблизно так само, як для претендентів на будь-який інший тип ЗНЖ.
А наскільки ретельно національні спецслужби насправді з’ясовуватимуть ризики, пов’язані з кожним окремо взятим громадянином РФ чи Білорусі, ніхто точно не знає – спецслужби, як правило, не розкривають нюанси своєї роботи.
Проте відомо, що формально угорська сторона пояснює зміни законодавства тим фактом, що в країні ось-ось стартує будівництво двох нових реакторів на АЕС «Пакш-2».
Будуватиме їх Росатом, який, згідно з публічною інформацією, вкладає в проект 10 мільярдів євро. Для країн Балтії це додаткова причина для тривоги, оскільки високопосадовців Росатому в Європі безпосередньо пов’язують із роботою російської військової розвідки ГРУ.
Сукупність цих чинників спровокувала вкрай різку реакцію кроки Угорщини з боку країн Балтії.
Враховуючи, що власник ВНЖ будь-якої країни ЄС має право безперешкодно пересуватися країнами Шенгенської зони, може вийти, що до Європи ринуть потоки росіян і білорусів, яких ніхто навіть не спробує перевірити на предмет загрози національній безпеці.
А це для країн Балтії еквівалентно серйозно підвищеним ризикам провокацій, саботажу, диверсій та шпигунства.
«У той час як більшість європейських країн шукають способи ефективного захисту від цих атак, Угорщина не тільки перешкоджає таким зусиллям, але й своїми діями сприяє або, принаймні, полегшує ворожі дії європейських країн», – цитує литовський громадський мовник главу МЗС Габріелюса Ландсбергіса.
Закрилися країни Балтії, закрився ЄС
Країни Балтії, Фінляндія та Польща займають найжорсткішу позицію щодо в’їзду до країни громадян Росії та Білорусі. Ці держави припинили видачу віз росіянам ще 2022 року, залишивши винятки для гуманітарних віз.
У результаті, наприклад, в Естонії кількість віз, виданих росіянам, скоротилося в 17 разів: з 34 тис. 2021 року до трохи більше двох тисяч 2023-го. У Латвії кількість виданих віз за цей період упала майже вп’ятеро.
«Санкції, введені урядом Естонії щодо громадян Росії та Білорусі, залишаються чинними, – сказали Бі-бі-сі в Міністерстві закордонних справ Естонії. – Ці санкції допомагають запобігти чи пом’якшити ризики для внутрішньої безпеки та громадського порядку як в Естонії, так і в Балтійському регіоні».
Закрився від росіян не лише Балтійський регіон, а й ЄС загалом. Ще 2022 року Єврокомісія оприлюднила рекомендації для структур внутрішніх справ європейських держав, згідно з якими вони мають максимально суворо оцінювати російських претендентів на шенгенські візи, а на кордоні – перевіряти їх особливо ретельно.
У результаті загальна кількість віз, виданих росіянам країнами ЄС, впала приблизно вдесятеро. У 2019 році, до війни в Україні та пандемії, консульства європейських країн видали понад чотири мільйони віз із пропорцією відмов у 1,5%. У 2023 році ті ж консульства видали близько 449 тисяч віз із пропорцією відмов понад 10%.
Скарги ходять по колу
Видання Financial Times опублікувало лист голови Народної партії у Європарламенті Манфреда Вебера, адресоване президенту Європейської ради Шарлю Мішелю. Ця правоцентристська партія – найбільша у європейському парламенті, від початку війни в Україні вона дотримується антиросійської позиції.
У ньому йдеться, що Угорщина «створює лазівку для шпигунської діяльності та становить ризики нацбезпеки, потенційно дозволяючи великій кількості росіян в’їжджати до Угорщини за мінімального контролю».
Вебер закликає голову Євроради негайно вжити заходів та запобігти зростанню ризиків нацбезпеки. У відповідь речник прем’єра Угорщини Золтан Ковач заявив, що запрошені працівники проходять всі перевірки, включаючи ризики для нацбезпеки. До того ж залишитися в Угорщині надовго вони не зможуть. Це не допомогло.
Слідом за скаргою Вебера до Євроради скаргу отримала Єврокомісія. «Ми очікуємо, що Єврокомісія без зволікання оцінить пояснення Угорщини та їхню відповідність правовим нормам ЄС, поінформувавши про це держави ЄС, – відповіли Бі-бі-сі у МВС Латвії. – На підставі відповідної оцінки Єврокомісії питання може бути розглянуте в інших форматах Європейського Союзу».
Теоретично, країни ЄС, що особливо межують із Росією, можуть почати діяти самостійно і, наприклад, якось обмежити в’їзд громадян Росії та Білорусі з угорськими ВНЖ.
Бі-бі-сі направила запити до МВС та МЗС країн Балтії та Фінляндії. Жодна держава не відповіла позитивно на питання щодо подальшого посилення міграційного законодавства.
«Спочатку дочекаємося рішення Єврокомісії, потім оцінюватимемо, – повідомили Бі-бі-сі у МЗС Латвії. – Угорська сторона звернулася до представників країн Балтії із роз’ясненнями у зв’язку з рішенням змінити умови в’їзду громадян Росії та Білорусі. Ми цінуємо розпочатий діалог. Але хочемо зазначити, що угорська сторона поки що не розвіяла нашого занепокоєння щодо полегшених умов в’їзду до ЄС громадян країни агресора».
Прикордонний контроль усередині ЄС
Єврокомісія, у свою чергу, відреагувала, надіславши відповідний запит угорській владі.
«Росія – загроза безпеці. Нам потрібно більше, а не менше пильності. Надання потенційним російським шпигунам та диверсантам легкого доступу до ЄС підірве нашу спільну безпеку», – написала в соцмережі Х єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоханссон. Вона також пообіцяла діяти у разі, якщо виявиться, що нова угорська схема становить ризик.
Виникає логічне питання – як саме може діяти ЄК, якщо, згідно з європейськими нормативами, міграційне законодавство перебуває у віданні національних урядів.
До того ж фактично Угорщина не порушує європейське законодавство – вона, швидше, йде проти загальноприйнятої політики ЄС. За словами радника фракції Зелених у Європарламенті Олексія Димитрова, діяти можуть сусідні країни з Угорщиною.
“Якщо виявиться, що Угорщина не дотримується Шенгенського прикордонного кодексу, то Рада може рекомендувати решті держав Шенгена відновити контроль на кордоні з Угорщиною”, – сказав він Бі-бі-сі.
Джерело: Оксана Антоненко, BBC.